1. Словник синонімів української мови

відсвічувати

ВІДБИВА́ТИ що (відкидати в зворотному напрямку проміння, світло, колір), ВІДСВІ́ЧУВАТИ чим і без додатка, ВІДДАВА́ТИ що і без додатка. — Док.: відби́ти, відсвіти́ти, відда́ти. Основним джерелом наших відомостей про космічні тіла є електромагнітні хвилі, які випромінюють або відбивають ці тіла (з журналу); У печі палає.. Одсвічують весело білі стіни (Марко Вовчок); На захід сонця — зелене небо: луки віддають свої соковиті барви (К. Гордієнко).

ВІДБЛИ́СКУВАТИ (давати відблиск), ВІДЛИ́СКУВАТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИ. В проталинах місцями небом відблискувала вода (І. Чендей); Відлискували під місяцем великі плеса верхніх ставків (Ю. Смолич); По долині текли спокійні ріки, що відсвічували голубизною неба (С. Скляренко). — Пор. 1. бли́скати.

ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИ (давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ рідше, ВІДОБРА́ЖУВАТИ рідше. — Док.: віддзерка́лити, відби́ти, відсвіти́ти, відобра́зити. Під горою, віддзеркалюючи небо, застигла річка (С. Журахович); Маленький потічок не може ще в собі відбити всіх людей, що до нього приходять, не може відсвітити захмареного неба над собою (П. Тичина).

ВІДСВІ́ЧУВАТИ чим (мати додатковий відтінок кольору при основному), ВІДЛИВА́ТИ, ВІДЛИ́СКУВАТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ рідше. Затока відсвічувала фіолетовими плямами (О. Донченко); Сірі очі під довгими чорними віями відливали голубизною (В. Земляк); Пухнасті сніги одсвічувались рожевими і малиновими бризками зорі (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсвічувати — відсві́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсвічувати — -ує, недок., відсвітити, -ітить, док. 1》 тільки недок., неперех.Відбивати світло. || Відбиватися (у 6 знач.). 2》 перех. Відображати, відбивати кого-, що-небудь на гладкій, дзеркальній поверхні. 3》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсвічувати — ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ує, недок., ВІДСВІТИ́ТИ, і́тить, док. 1. тільки недок. Відбивати або випромінювати світло. У печі палає .. Одсвічують весело білі стіни (Марко Вовчок); Дрібнесенькі різнобарвні лампочки відсвічували з малесеньких віконець апарата (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. відсвічувати — ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ує, недок., ВІДСВІТИ́ТИ, і́тить, док. 1. тільки недок., неперех. Відбивати світло. У печі палає.. Одсвічують весело білі стіни (Вовчок, І, 1955, 124); Поверхня дошки має бути матовою і не повинна відсвічувати (Шк. Словник української мови в 11 томах
  5. відсвічувати — Відсвічувати, -чую, -єш гл. 1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, ян у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. МВ. (О. 1862. III. 57). 2) Отражаться. Словник української мови Грінченка