1. Словник української мови Грінченка

відсвічувати

Відсвічувати, -чую, -єш

гл.

1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, ян у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. МВ. (О. 1862. III. 57).

2) Отражаться.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсвічувати — відсві́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсвічувати — -ує, недок., відсвітити, -ітить, док. 1》 тільки недок., неперех.Відбивати світло. || Відбиватися (у 6 знач.). 2》 перех. Відображати, відбивати кого-, що-небудь на гладкій, дзеркальній поверхні. 3》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсвічувати — ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ує, недок., ВІДСВІТИ́ТИ, і́тить, док. 1. тільки недок. Відбивати або випромінювати світло. У печі палає .. Одсвічують весело білі стіни (Марко Вовчок); Дрібнесенькі різнобарвні лампочки відсвічували з малесеньких віконець апарата (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. відсвічувати — ВІДБИВА́ТИ що (відкидати в зворотному напрямку проміння, світло, колір), ВІДСВІ́ЧУВАТИ чим і без додатка, ВІДДАВА́ТИ що і без додатка. — Док.: відби́ти, відсвіти́ти, відда́ти. Словник синонімів української мови
  5. відсвічувати — ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ує, недок., ВІДСВІТИ́ТИ, і́тить, док. 1. тільки недок., неперех. Відбивати світло. У печі палає.. Одсвічують весело білі стіни (Вовчок, І, 1955, 124); Поверхня дошки має бути матовою і не повинна відсвічувати (Шк. Словник української мови в 11 томах