відсвітити

ВІДБИВА́ТИ що (відкидати в зворотному напрямку проміння, світло, колір), ВІДСВІ́ЧУВАТИ чим і без додатка, ВІДДАВА́ТИ що і без додатка. — Док.: відби́ти, відсвіти́ти, відда́ти. Основним джерелом наших відомостей про космічні тіла є електромагнітні хвилі, які випромінюють або відбивають ці тіла (з журналу); У печі палає.. Одсвічують весело білі стіни (Марко Вовчок); На захід сонця — зелене небо: луки віддають свої соковиті барви (К. Гордієнко).

ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИ (давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ рідше, ВІДОБРА́ЖУВАТИ рідше. — Док.: віддзерка́лити, відби́ти, відсвіти́ти, відобра́зити. Під горою, віддзеркалюючи небо, застигла річка (С. Журахович); Маленький потічок не може ще в собі відбити всіх людей, що до нього приходять, не може відсвітити захмареного неба над собою (П. Тичина).