відсторонь
О́СТОРОНЬ (в стороні від кого-, чогонебудь), ОКРЕ́МО, УЗБІ́Ч, ВІ́ДСТОРОНЬ розм., О́ПРІЧ заст. рідко, ОПОДАЛІ́К діал., ОПО́ДАЛЬ діал. Осторонь, на пагорбі, височіла.. біла церквиця (П. Колесник); Тимко.. зайшов у хату, що стояла на городах трохи окремо (Григорій Тютюнник); Опріч людей собі ходила (Словник Б. Грінченка); — Еге-ге!.. — загув.. бородань, що досі сидів.. оподалік у кріслі (Дніпрова Чайка). — Пор. 1. бли́зько.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсторонь — ві́дсторонь прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- відсторонь — пр.н. бути за рівність>; дк. ВІДСТОЯТИ, (вахту) простояти, (ноги) втомити. Словник синонімів Караванського
- відсторонь — Набік, збоку, див. відрубно Словник чужослів Павло Штепа
- відсторонь — присл., розм., рідко. Те саме, що віддалік; осторонь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсторонь — ВІ́ДСТОРОНЬ, присл., розм., рідко. Те саме, що віддалі́к; осторонь. Йосип сидів геть одсторонь, мовчав (Панас Мирний); Не треба все так відсторонь триматися і поводитися холодно (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
- відсторонь — див. далеко Словник синонімів Вусика
- відсторонь — Ві́дсторонь, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відсторонь — ВІ́ДСТОРОНЬ, присл., розм., рідко. Те саме, шо віддалі́к; осторонь. Йосип сидів геть одсторонь, мовчав (Мирний, IV, 1955, 38); Не треба все так відсторонь триматися і поводитися холодно і вздержливо (Коб., II, 1956, 329). Словник української мови в 11 томах
- відсторонь — Відсторонь нар. Въ сторонѣ, отдѣльно. Словник української мови Грінченка