відсторонятися

УХИЛЯ́ТИСЯ від чого (намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь), ВІДСТОРОНЯ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ, УНИКА́ТИ чого, СТОРОНИ́ТИСЯ чого, ОГИНА́ТИСЯ без додатка. — Док.: ухили́тися, відсторони́тися, відверну́тися, уни́кнути. Раїса виразно бачила, що він ухиляється од давніх бесід та суперечок (М. Коцюбинський); Найменша спроба ухилитись від чесної праці не минається йому без "нагінки" (О. Гончар); Відсторонятися від справи; Наше нове життя кличе тебе, а ти відвертаєшся од нього. Я ж іду з ним разом, будую, вчуся (О. Донченко); Імпровізувати Павло тоді не рискнув, через те й уникнув розмови (А. Головко); (Ольга:) Я спочатку огиналася, а потім все-таки довелося співати. Це з моїм голосом! (В. Собко). — Пор. 1. уника́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсторонятися — відстороня́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відсторонятися — -яюся, -яєшся і відсторонюватися, -ююся, -юєшся, недок., відсторонитися, -онюся, -онишся, док., рідко. 1》 Відходити, відхилятися від кого-, чого-небудь. 2》 перен. Облишити якусь справу, діяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсторонятися — ВІДСТОРОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, ВІДСТОРО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДСТОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док. 1. Відходити, відсуватися від кого-, чого-небудь. Софії здалося, що він побачив її, і вона, сама не знаючи чого, відсторонилася од вікна (А. Словник української мови у 20 томах
  4. відсторонятися — ВІДСТОРОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і ВІДСТОРО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДСТОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док., рідко. 1. Відходити, відхилятися від кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах