відтухнути

СТУХА́ТИ (про опухлі частини тіла — зменшуватися обсягом, величиною), ВІДТУХА́ТИ, ОПАДА́ТИ. — Док.: сту́хнути, відту́хнути, опа́сти. — В мене й очі не стухають від сліз (Л. Яновська); Нога трохи стухла, але ще була червона на місці зарубцьованої рани (В. Кучер); Як глянула в цебер на себе, аж жахнулася: отак розпухла від плачу.. Мусила в соняшниках під селом відсидітись, поки хоч трохи відтухла (А. Головко).