відчайдух
СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́К рідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГА розм., ВІДЧАЯ́КА розм., УРВИ́ГОЛОВА розм., ШИБА́ЙГОЛОВА розм., ЗІРВИ́ГОЛОВА розм. рідше, ПАЛИ́ВОДА розм., ПАЛИ́СВІТ розм., ОТРЯ́ХА діал. — Певне є на світі такі сміливці, що не бояться ні жандармів, ні в'язниць (О. Іваненко); Панас думав про Олену, що побігла туди, куди не наважувалися проникнути найодчайдушніші смільчаки (З. Тулуб); Пустився (Іван), як керманич у люту повінь Черемоша без керма, без надії на який-небудь порятунок. Пустився, як той відчайдух Юра не раз пускався (А. Крушельницький); Серед хлопчиків було чимало одчаюг, які розгвинчували снаряди, підривали міни, розкладали ватри з толу (Ю. Яновський); — Якщо в твоїй крові.. є хоч крапля заячої — тікай од печі. Сталевар — це одчаяка (М. Рудь); — Ой, не хотілось би оддавать тебе й за молодого шибайголову, що не поживе довго без степу да коня, поляже в полі буйною головою (П. Куліш); Прожогом вискочив (з вікна).. відомий усьому селу отряха Грицько Прокуда (С. Васильченко).
Значення в інших словниках
- відчайдух — відчайду́х іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- відчайдух — Відчаяка, відчаюга, сміливець, ід. гаряча голова, г. ризикант, жм. урвиголова, паливода; пор. ГЕРОЙ. Словник синонімів Караванського
- відчайдух — -а, ч., розм. Про дуже хоробру, сміливу людину; прот. боягуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відчайдух — ВІДЧАЙДУ́Х, а, ч., ВІДЧАЙДУ́ХА, и, ч. і ж., розм. Дуже хоробра, смілива людина; протилежне боягуз. Дув [Іван] у відчаї .. Пустився, як керманич у люту повінь Черемоша без керма, без надії на який-небудь порятунок. Словник української мови у 20 томах
- відчайдух — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
- відчайдух — ВІДЧАЙДУ́Х, а, ч., розм. Про дуже хоробру, сміливу людину; протилежне боягуз. Був [Іван] у відчаї.. Пустився, як керманич у люту повінь Черемоша без керма, без надії на який-небудь порятунок. Пустився, як той відчайдух Юра не раз пускався (Круш. Словник української мови в 11 томах