відшрубувати

ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док.: ви́крутити, відкрути́ти, ви́гвинтити, відгвинти́ти, розкрути́ти, ви́вертіти, відверті́ти, відшрубува́ти, ви́шрубувати. Не слід сильно затягувати холодну свічку (на теплому двигуні машини).., її потім буде важко викрутити (з газети); Відкручувати гвинти й порушувати пломби (в телевізорі) не можна (з журналу); Той, що в погонах, зареготавсь і почав вигвинчувати шомпола (А. Головко); — За півгодини я відгвинтив покришку (О. Донченко); Піновану пляшку (Івась) виймав, шрубок одшрубував (дума).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшрубувати — відшрубува́ти дієслово доконаного виду відгвинтити діал. Орфографічний словник української мови
  2. відшрубувати — див. відшрубовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшрубувати — ВІДШРУБУВА́ТИ див. відшрубо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відшрубувати — ВІДШРУБУВА́ТИ див. відшрубо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. відшрубувати — Відшрубува́ти, -бу́ю, -єш гл. Отвинтить. Словник української мови Грінченка