1. Словник української мови Грінченка

відшрубувати

Відшрубува́ти, -бу́ю, -єш

гл. Отвинтить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшрубувати — відшрубува́ти дієслово доконаного виду відгвинтити діал. Орфографічний словник української мови
  2. відшрубувати — див. відшрубовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшрубувати — ВІДШРУБУВА́ТИ див. відшрубо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відшрубувати — ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  5. відшрубувати — ВІДШРУБУВА́ТИ див. відшрубо́вувати. Словник української мови в 11 томах