1. Словник української мови Грінченка

відшпилювати

Відшпилювати, -люю, -єш

сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшпилювати — відшпи́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відшпилювати — -юю, -юєш, недок., відшпилити, -илю, -илиш, док., перех. Відколювати, відкріпляти що-небудь зашпилене, пришпилене. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшпилювати — ВІДШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДШПИЛИ́ТИ, илю́, и́лиш, док., що. 1. Відколювати, відкріпляти що-небудь зашпилене, пришпилене. Я наблизився до дошки, відшпилив наказ (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. відшпилювати — ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я. Словник синонімів української мови
  5. відшпилювати — ВІДШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДШПИЛИ́ТИ, илю́, и́лиш, док., перех. Відколювати, відкріпляти що-небудь зашпилене, пришпилене. Я наблизився до дошки, відшпилив наказ (Збан., Малин. дзвін, 1958, 217). Словник української мови в 11 томах