відшпилювати
відшпи́лювати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відшпилювати — -юю, -юєш, недок., відшпилити, -илю, -илиш, док., перех. Відколювати, відкріпляти що-небудь зашпилене, пришпилене. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відшпилювати — ВІДШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДШПИЛИ́ТИ, илю́, и́лиш, док., що. 1. Відколювати, відкріпляти що-небудь зашпилене, пришпилене. Я наблизився до дошки, відшпилив наказ (Ю. Словник української мови у 20 томах
- відшпилювати — ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я. Словник синонімів української мови
- відшпилювати — ВІДШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДШПИЛИ́ТИ, илю́, и́лиш, док., перех. Відколювати, відкріпляти що-небудь зашпилене, пришпилене. Я наблизився до дошки, відшпилив наказ (Збан., Малин. дзвін, 1958, 217). Словник української мови в 11 томах
- відшпилювати — Відшпилювати, -люю, -єш сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.). Словник української мови Грінченка