1. Словник синонімів української мови

відщеплюватися

ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм. рідше, ВІДКАЗА́ТИСЯ діал. — Недок.: відмовля́тися, відріка́тися, зріка́тися, покида́ти, відступа́тися, відще́плюватися, порива́ти, зрива́ти, відка́зуватися. В парку він привселюдно відмовився від свого батька (поліцая) (Є. Гуцало); (Мар'я Василівна:) Безсоромний, безсумлінний зрадливець!.. Одцуратись, відректись від жінки! (Олена Пчілка); Батько не зрікся свого сина... (Панас Мирний); — Викохай, вигляди, вирости дітей, а вони візьмуть та й.. покинуть тебе саму на старість, як сироту, — говорила мати, плачучи (І. Нечуй-Левицький); Після смерті матері.. батько відступився від нього, на мачуху проміняв (О. Гончар); Порвати дружбу з ким-небудь; — Я зірву з ним знайомість (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відщеплюватися — відще́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відщеплюватися — -юється, недок., відщепитися, -епиться; мн. відщепляться; док. 1》 Відриватися, відколюватися від чого-небудь. 2》 перен. Відриватися, віддалятися від певного суспільного середовища. 3》 хім. Відділятися (про молекули або їх частини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відщеплюватися — ВІДЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЩЕПИ́ТИСЯ, е́питься; мн. відще́пляться; док. 1. Відриватися, відколюватися від чого-небудь. Лунко відщеплювались тріски, глухіше – кора; тріщали, шуміли і зітхали перебиті гілки (М. Словник української мови у 20 томах
  4. відщеплюватися — ВІДЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЩЕПИ́ТИСЯ, е́питься; мн. відще́пляться; док. 1. Відриватися, відколюватися від чого-небудь. Тріска, відщепившись від борта, хуркнула поблизу (Гончар, І, 1954, 322). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  5. відщеплюватися — Відщеплюватися, -лююся, -єшся гл. = відщеплятися. Пишіть, добродійство, граматки, це одщеплюючись од словесности. О. 1862. I. 79. Словник української мови Грінченка