відімкнути

ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИ рідко, РОЗМИКА́ТИ розм. рідко, ВІДПИРА́ТИ розм. рідко. — Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Досвітній); За дверима в передпокої дзенькнув дзвоник. Потім чути — побігла Даша відчиняти двері (А. Головко); Поставив (капрал) ліхтарню на підлогу і взявся розмикати колодку (І. Франко); Нічліг тільки що одперли (А. Тесленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відімкнути — відімкну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відімкнути — див. відмикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відімкнути — ВІДІМКНУ́ТИ див. відмика́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відімкнути — ВІДІМКНУ́ТИ див. відмика́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. відімкнути — Відімкнути см. відмикати. Словник української мови Грінченка