відімкнути
ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИ рідко, РОЗМИКА́ТИ розм. рідко, ВІДПИРА́ТИ розм. рідко. — Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Досвітній); За дверима в передпокої дзенькнув дзвоник. Потім чути — побігла Даша відчиняти двері (А. Головко); Поставив (капрал) ліхтарню на підлогу і взявся розмикати колодку (І. Франко); Нічліг тільки що одперли (А. Тесленко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відімкнути — відімкну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відімкнути — див. відмикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відімкнути — ВІДІМКНУ́ТИ див. відмика́ти. Словник української мови у 20 томах
- відімкнути — ВІДІМКНУ́ТИ див. відмика́ти. Словник української мови в 11 томах
- відімкнути — Відімкнути см. відмикати. Словник української мови Грінченка