війце
ДИ́ШЕЛЬ (груба жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней; елемент колісного сільськогосподарського реманенту), ДИ́ШЛО, ВИ́РЛО діал.; ВІЙЯ́ (у воловому возі); ВІ́ЙЦЕ заст. (в упряжі плуга між двома парами волів). Він мав усе лиш одного коня і малий візок з дубовим дишлем (В. Стефаник); Провалилася їхня тачанка на мосту.. Дишло поламане, збруя порвана (О. Гончар); Запрягали коняку до привода кінної молотарки, коняка ходила по колу, тягла вирло (Ю. Яновський); Правлячи війям, Дмитро здає назад воли (М. Стельмах); Старий Кажан, схопивши дубове війце,.. з силою махнув ним у повітрі (І. Цюпа).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- війце — війце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири війця́ рідко Орфографічний словник української мови
- війце — -я, с. Дишель в упряжі плуга, розташований між двома парами волів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- війце — ВІЙЦЕ́, я́, с., заст. Дишло в упряжі плуга, розташоване перев. між двома парами волів. Старий Кажан, схопивши дубове війце, .. з силою махнув ним у повітрі (І. Цюпа); На фото показано ручні господарські сани центральноєвропейського типу з тягловим приладом (війцем) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- війце — Війце́, -ця́, -цю́, -це́м; ві́йця, ві́єць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- війце — ВІЙЦЕ́, я, с., заст. Дишло в упряжі плуга, розташоване між двома парами волів. От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича (Сл. Гр.); Старий Кажан, схопивши дубове війце, ..з силою махнув ним у повітрі (Цюпа, Три явори, 1958, 57). Словник української мови в 11 томах
- війце — Війце, -ця с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. (Новомоск. у.). От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. Чуб. VII. 399. Словник української мови Грінченка