вістка

ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал.; ПОВІ́СТКА, ОПОВІ́ЩЕННЯ, ОПОВІ́СТКА діал. (перев. коротке письмове); ДО́ПОВІДЬ, ВІ́ДЧИТ заст. (прилюдне на певну тему); РЕФЕРА́Т (коротке усне або письмове, перев. наукове); РА́ПОРТ, ДОНЕ́СЕННЯ (офіційне, адресоване вищій інстанції); ДЕПЕ́ША (термінове офіційне); БЮЛЕТЕ́НЬ (коротке офіційне). Лише на другий день Даву одержав повідомлення, що Багратіон з усіма полками переправився на лівий берег Дніпра (П. Кочура); Звістка про те, що приїхав Тарас, швидко рознеслася по селу (О. Іваненко); А весною цією по добрій годині вістка в синім конверті в артіль прибула... (М. Нагнибіда); З найдальших фронтів повернулись сини І всі вже прийшли похоронні. Лиш він не поверне. Даремно шукать, І кликать, і ждати на вісті (Б. Олійник); Фрунзе присів край столу, вислуховуючи інформацію начштабу про становище на Литовському півострові (О. Гончар); Пущено було по місту поголоску, що сьогодні засідання суду (П. Колесник); — А з Бобриків знов поголосок... погромили там панську пасіку... (Марко Вовчок); Абсест сказав, яка погудка (І. Котляревський); (Козека:) Великий караван З товарами прийшов із Перекопа, Тобі купці обвістку принесли (І. Кочерга); З відчаєм і ненавистю думав коронний гетьман, яку реляцію писати йому тепер королю (Н. Рибак); (Гуральський (до Адама):) Свої звідомлення для мене передавайте, як досі, через умовлену книгарню (Мирослав Ірчан); Кожного дня молодиця й дівчинка стрічали кожне обличчя, чи не несе воно страшної віди (Марко Вовчок); Через неділь дві прислали мені повістку, що губернатор утвердив вибори (О. Стороженко); Не раз було зверталися до мене солдатки, щоб прочитати немудрого листа з фронту або страшне оповіщення про смерть чоловіка (Є. Кравченко); Він прочитував цілу газету від заголовка аж до оповісток (Лесь Мартович); Мічурін був викликаний у Москву в Раднарком для доповіді (О. Довженко); Відчит мій сподобався і тепер маю його десь надрукувати (Леся Українка); — Ти не домашні завдання виконуєш, а готуєш кожного разу реферати (О. Донченко); Політрук вислухав короткий рапорт ординарця з батальйону про призначення старшого лейтенанта, товариша Билини, командиром роти (І. Ле); Він наказав другому бійцеві нести донесення через фронт (О. Копиленко); Генерал-губернатор вважав за необхідне послати з депешами особливої ваги в головну його величності штаб-квартиру Івана Петровича Котляревського (А. Хорунжий). — Пор. чу́тка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вістка — (те, що доводять до чийогось відома) звістка, вість, повідомлення, книжн. інформація, (офіційне) донесення. Словник синонімів Полюги
  2. вістка — ві́стка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ві́стки Орфографічний словник української мови
  3. вістка — -и, ж., про кого – що і без додатка. Те саме, що звістка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вістка — ВІ́СТКА, и, ж., про кого – що і без дод. Те саме, що зві́стка. Минув і другий рік – од чоловіка нема вісток, як у воду впав (Марко Вовчок); По таборі понеслася вістка, що москаль недалеко (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. вістка — I вістонька, вісточка, вість, звідомлення, звістка, новина, повідомлення II див. звістка Словник синонімів Вусика
  6. вістка — Ві́стка, -тки, -тці; вістки́, вісто́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вістка — ВІ́СТКА, и, ж., про кого — що і без додатка. Те саме, що зві́стка. Минув і другий рік — од чоловіка нема вісток, як у воду впав (Вовчок, І, 1955, 30); І друг подав про себе вістку (Тич., II, 1957, 146). Словник української мови в 11 томах
  8. вістка — Вістка, -ки ж. Вѣсть, извѣстіе. З Хортиці-сестриці щоб вістку прислав. О. 1861. IV. 57. Сорока на хвості принесла вістку. Ном. № 6712. Словник української мови Грінченка