вітхнення
НАТХНЕ́ННЯ (стан людини, що характеризується припливом її душевних сил, активізацією всіх психічних процесів), НАСНА́ГА, ОКРИ́ЛЕННЯ підсил., ОДУШЕ́ВЛЕННЯ заст., ВІТХНЕ́ННЯ діал. Весь в натхненні молодім Каменяр будує дім (І. Нехода); Цвітіння рослин надавало мені особливої творчої наснаги (І. Ле); Самої лише ідеї необхідності.. мало для того, щоб підняти бійця або трудівника на здійснення нелегкої справи, — потрібне ще переконання, потрібне духовне окрилення людини (Л. Новиченко). — Пор. за́пал.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітхнення — вітхне́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- вітхнення — -я, с., діал. Натхнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вітхнення — ВІТХНЕ́ННЯ, я, с., діал. Натхнення. Нехай поети, до вітхнення вдатні, Співають нам на всякі голоси Про мирові куточки благодатні, – Де є страждання, там нема краси! (П. Грабовський); Сірий чоловік.. Словник української мови у 20 томах
- вітхнення — ВІТХНЕ́ННЯ, я, с., діал. Натхнення. Нехай поети, до вітхнення вдатні. Співають нам на всякі голоси Про мирові куточки благодатні, — Де є страждання, там нема краси! (Граб., І, 1959, 171). Словник української мови в 11 томах