віщунський

ПРОРО́ЧИЙ (який пророкує що-небудь; який є ознакою, прикметою чогось або в якого є ознаки, прикмети того, що відбудеться, станеться), ПРОРО́ЦЬКИЙ, ПРОВІ́СНИЙ рідше, ВІ́ЩИЙ заст., поет., ВІЩУ́НСЬКИЙ заст. Не вірю я в твої слова пророчі, Не вірю я ніякій ворожбі! (Д. Павличко); Не смійся, що живу з пророчою журбою; Я знав: удар судьби мене не обійде (переклад А. Малишка); Пророцький дар у тебе лиш на те, Щоб іншим край обіцяний вказав ти, А сам не входив у житло святе (І. Франко); Поперед інших стяг новий неси, Карай насильство своїм словом віщим (П. Грабовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віщунський — віщу́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. віщунський — -а, -е, заст. Прикм. до віщун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віщунський — ВІЩУ́НСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до віщу́н. [Гелен:] А я прийшов з повагою жерця, в віщунській діадемі (Леся Українка); Наливайкові починала набридати довга процедура подвійного переказу віщунської й порожньої промови прелата (Іван Ле); Режисерські... Словник української мови у 20 томах
  4. віщунський — ВІЩУ́НСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до віщу́н. [Гелен:] А я прийшов з повагою жерця, в віщунській діадемі (Л. Укр., II, 1951, 298); Наливайкові починала набридати довга процедура подвійного переказу віщунської й порожньої промови прелата (Ле, Україна, 1940, 151). Словник української мови в 11 томах