віщунський
ВІЩУ́НСЬКИЙ, а, е, заст.
Прикм. до віщу́н.
[Гелен:] А я прийшов з повагою жерця, в віщунській діадемі (Леся Українка);
Наливайкові починала набридати довга процедура подвійного переказу віщунської й порожньої промови прелата (Іван Ле);
Режисерські, людські асоціації, паралелі – це вибухи фантазії, наповненої віщунським зверненням до минулого, сучасного і майбутнього людства (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віщунський — віщу́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- віщунський — -а, -е, заст. Прикм. до віщун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віщунський — ПРОРО́ЧИЙ (який пророкує що-небудь; який є ознакою, прикметою чогось або в якого є ознаки, прикмети того, що відбудеться, станеться), ПРОРО́ЦЬКИЙ, ПРОВІ́СНИЙ рідше, ВІ́ЩИЙ заст., поет., ВІЩУ́НСЬКИЙ заст. Словник синонімів української мови
- віщунський — ВІЩУ́НСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до віщу́н. [Гелен:] А я прийшов з повагою жерця, в віщунській діадемі (Л. Укр., II, 1951, 298); Наливайкові починала набридати довга процедура подвійного переказу віщунської й порожньої промови прелата (Ле, Україна, 1940, 151). Словник української мови в 11 томах