1. Словник української мови у 20 томах

віщунство

ВІЩУ́НСТВО, а, с., заст.

Віщування.

[Деїфоб:] Нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Леся Українка);

У фольклорі загадка відіграє роль випробування, якому представники нелюдського світу (що для них характерне віщунство та всезнання) піддавали живих (з наук. літ.);

День весілля пророчився чудесами віщунства, яке приніс білий лапатий сніг, що трусився, як із продертої мішковини небес, на землю (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віщунство — віщу́нство іменник середнього роду віщування Орфографічний словник української мови
  2. віщунство — -а, с., заст. Віщування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віщунство — ВІЩУ́НСТВО, а, с., заст. Віщування. [Деїфоб:] Нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Л. Укр., II, 1951, 279). Словник української мови в 11 томах