віщунство
ВІЩУ́НСТВО, а, с., заст. Віщування.
[Деїфоб:] Нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Л. Укр., II, 1951, 279).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віщунство — віщу́нство іменник середнього роду віщування Орфографічний словник української мови
- віщунство — -а, с., заст. Віщування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віщунство — ВІЩУ́НСТВО, а, с., заст. Віщування. [Деїфоб:] Нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Леся Українка); У фольклорі загадка відіграє роль випробування... Словник української мови у 20 томах