віщунство

ВІЩУ́НСТВО, а, с., заст. Віщування.

[Деїфоб:] Нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Л. Укр., II, 1951, 279).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віщунство — віщу́нство іменник середнього роду віщування Орфографічний словник української мови
  2. віщунство — -а, с., заст. Віщування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віщунство — ВІЩУ́НСТВО, а, с., заст. Віщування. [Деїфоб:] Нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Леся Українка); У фольклорі загадка відіграє роль випробування... Словник української мови у 20 томах