в'їдатися

ЧІПЛЯ́ТИСЯ до кого і без додатка, розм. (використовувати щось як привід для звинувачення, докору тощо), ЗАЙМА́ТИ кого, ПРИСІ́КУВАТИСЯ розм., ПРИСКІ́ПУВАТИСЯ розм., НАСКІ́ПУВАТИСЯ (НАСКІПА́ТИСЯ) на кого, розм., СКІ́ПАТИСЯ розм., СУЧИ́ТИСЯ розм., ПРИСТАВА́ТИ розм., ПРИВ'Я́ЗУВАТИСЯ розм., ПРИДИРА́ТИСЯ розм., НАПОСІДА́ТИСЯ на кого, розм., В'ЇДА́ТИСЯ (УЇДА́ТИСЯ) до кого, на кого, розм., В'Я́ЗНУТИ розм., НАВ'ЯЗА́ТИ розм., ЧІПА́ТИСЯ кого, діал.; СІ́КАТИСЯ розм. (настирливо, погрозливо). — Док.: причепи́тися, учепи́тися (вчепи́тися), начепи́тися розм. зайня́ти, присі́катися, прискі́патися, наскі́патися, приста́ти, прив'яза́тися, приде́ртися (придра́тися), напосі́стися, в'ї́стися (уї́стися), нав'я́знути. Живу я собі на селі тихо, ні до кого не чіпляюся, і мене ніхто не займає (Панас Мирний); Почала Лисавета, начепилась на Мотрю: — Трясця й розтрясця твоїй матері, ти така й сяка! (Грицько Григоренко); — Ти куди дивишся? — не раз присікувався до неї Гопченко, коли вона замріювалась проти вікна (В. Земляк); — Тату! — сказав Юра твердо і рішуче, — будь ласка, не прискіпуйсь (Ю. Смолич); — Поки ви казна-чого наскіпувались на Валентина Модестовича, той бандит зник (Ю. Шовкопляс); — Я не знаю, чого ти на мене наскіпався (Панас Мирний); А в артілі він був ще вибагливіший: скіпався до свинарів, що не бережуть відер, корит (Григорій Тютюнник); — Що ж я верзу.. кажи що? — сучиться п'яний (Панас Мирний); Після жнив якогось одного дня вона почала приставати до сина. — А що, Романе! вже давненько я хотіла тебе оженити, а ти все отягаєшся та опинаєшся (І. Нечуй-Левицький); (Баба:) Зійди ти з моїх очей, чого ти прив'язався до мене! (С. Васильченко); Усе придирається (Харко). — У вас, — каже, — не так усе, як у людей (Г. Квітка-Основ'яненко); Бабуся якусь мить помовчала, а тоді знову напосілася на дідуся: — Отож іще звичка в людини! Як вітер влетів, і готуй йому торбу (Ю. Збанацький); Псує настрій хлопцям новий доглядач від служби режиму, він тільки влаштовується до них, проходить іспитовий строк і, може, тому на всіх в'їдається, такий причепа виявився, що хлопці одразу його не злюбили (О. Гончар); — Та не в'язни! Чого ти пристав до нього? (Панас Мирний); Лазар загорнув поли халата і весь підібрався, як перед нападом. — Чого нав'яз? — говорила вся постать його (М. Коцюбинський); — Чого ви чіпаєтеся дівчини? — вмішалася в розмову подруга Марічки (А. Крушельницький); — Попалася! — зареготала Машка. — У чім попалася? Чого ти сікаєшся, божевільна, патлата? — кинулася до неї Варка (Л. Яновська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'їдатися — в'їда́тися 1 дієслово недоконаного виду втискатися в'їда́тися 2 дієслово недоконаного виду чіплятися, приставати до кого-небудь Орфографічний словник української мови
  2. в'їдатися — (в тіло) вгризатися, врізуватися, втискатися, заглиблюватися; (в серце) западати; (на кого) точити <�гризти, заїдати> кого. Словник синонімів Караванського
  3. в'їдатися — (уїдатися), -аюся, -аєшся, недок., в'їстися (уїстися), в'їмся, в'їсися, док. 1》 Втискатися, проникати в глиб чого-небудь. || Глибоко заходити куди-небудь (про дим, пилюку тощо). || перен. Глибоко входити, западати в душу, серце. 2》 у кого, на кого, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. в'їдатися — В'ЇДА́ТИСЯ (УЇДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., В'Ї́СТИСЯ (УЇ́СТИСЯ), в'ї́́мся, в'їси́ся, док. 1. Втискатися, проникати вглиб чого-небудь. Гостре каміння в'їдається в босі ноги, шлях безконечно довгий (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. в'їдатися — див. задиратися; лаяти Словник синонімів Вусика