габарит

БУДО́ВА (загальний склад, форма тіла людини), СТАТУ́РА, СКЛАД, ПО́СТАТЬ, ФІГУ́РА, СТАТЬ (звичайно про гарну, правильну будову тіла); КОМПЛЕ́КЦІЯ, ГАБАРИ́ТИ мн., жарт., ірон. (звичайно при підкресленні повноти, огрядності). Серед групи гімназистів була одна дівчина — молода, з чудесною будовою тіла (Ю. Яновський); Показався квадратної статури чолов'яга (Є. Гуцало); Зовнішність у нього імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є (Ю. Яновський); Він полюбив її за пишну постать, за поважні, ніби в коронованої особи, манери та за розум (І. Нечуй-Левицький); Самко своєю міцною фігурою й рвучкими рухами нагадував молоде левеня (О. Досвітній); Для мене щастя, дорога́, безкрає буть люстром, щоб на тебе споглядать, чи льоном, що твій стан оповиває, водою, що на пишну ллється стать (М. Драй-Хмара); — У нас з вами приблизно однакова комплекція, — сказав Штукаренко, виходячи з-за столу. — Я вам позичу поки що свою шинель (С. Голованівський); Горська зів'яла, вочевидь втрачаючи в габаритах і гарячково намацуючи.. бильця крісла, в якому сиділа (В. Дрозд). — Пор. I. 1. по́стать.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. габарит — габари́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. габарит — -у, ч. 1》 спец. Граничний зовнішній обрис якого-небудь предмета (машини, споруди і т. ін.). || Розмір чого-небудь. Габарит наближення будівель — граничний поперечний контур, всередину якого не повинні заходити ніякі частини споруд та пристроїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. габарит — Обрис Словник чужослів Павло Штепа
  4. габарит — ГАБАРИ́Т, у, ч. 1. Граничний зовнішній обрис якого-небудь предмета (машини, споруди і т. ін.). Підфарники застосовують для позначення габариту автомобіля на стоянці у нічний час (з навч. літ.); // Розмір чого-небудь. У картини “Влітку” [А. Словник української мови у 20 томах
  5. габарит — габари́т (франц. gabarit) граничні зовнішні обриси предметів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. габарит — Граничні зовнішні розміри предмета, машини, споруди тощо. Універсальний словник-енциклопедія
  7. габарит — ГАБАРИ́Т, у, ч. 1. спец. Граничний зовнішній обрис якого-небудь предмета (машини, споруди і т. ін.). Підфарники застосовують для позначення габариту автомобіля на стоянці у нічний час (Підручник шофера.., 1960, 175); // Розмір чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  8. габарит — рос. габарит (від фр. gabarit) — граничні зовнішні обриси предметів. Eкономічна енциклопедія