гадання
ВОРОЖІ́ННЯ (угадування чого-небудь на картах, по долоні і т. ін.); ВОРОЖБА́ заст., ВОРОЖБИ́ТСТВО заст., ГАДА́ННЯ заст. Я не вірю, щоб циганка по руці що-небудь знала І яка буває доля — По долоні угадала, І щоб з того ворожіння вийшла правда (Я. Щоголів); Я ворожбу такую знаю, Хоть що по правді угадаю, І вже ніколи не збрешу (І. Котляревський); Особливістю його пастухівства було те, що він ніколи не вживав жодних чарів, примівок, ворожбитства, усіх отих спльовувань, заговорів (Г. Хоткевич); На Йвана ж Купала пускають вінки, загадують думи — гадання дівочі (І. Нехода).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гадання — Гада́ння: — базікання [X] — балаканина, базікання [1] Словник з творів Івана Франка
- гадання — гада́ння 1 іменник середнього роду думання гада́ння 2 іменник середнього роду, істота ворожіння розм. Орфографічний словник української мови
- гадання — I -я, с. Дія за знач. гадати I. II -я, с. Дія за знач. гадати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гадання — ГАДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. гада́ти¹. Від дум і гадання розпухала голова. В горлі запікалась гіркота (Яків Баш); Перший етап розмови про голодностепське будівництво, етап дискусій, гадання закінчився (Іван Ле). ГАДА́ННЯ², я, с., прост. Дія за знач. Словник української мови у 20 томах
- гадання — Гада́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гадання — ГАДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. гада́ти¹. Від дум і гадання розпухала [у Надії] голова. В горлі запікалась гіркота (Баш, Надія, 1960, 153); Перший етап розмови про голодностепське будівництво, етап дискусій, гадання закінчився (Ле, Міжгір’я, 1953, 122). Словник української мови в 11 томах
- гадання — Гада́ння, -ня с. Размышленіе, помыслы, думаніе. Словник української мови Грінченка