1. Словник синонімів української мови

гальмо

ПЕРЕШКО́ДА (те, що заважає здійсненню чогось), ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., заст., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПІДСТА́ВА діал.; ЗАВА́ДА, ПЕРЕПО́НА, ЗАПО́НА діал., ПЕРЕМІ́ШКА діал. (те, що легше подолати); ГАЛЬМО́ (те, що затримує, сповільнює здійснення чогось); БАР'Є́Р, РОГА́ТКИ мн. (щось свідомо створене ким-небудь); ПІДНІ́ЖКА (щось несподіване, свідомо створене ким-небудь); ЗАКОВИ́КА розм., КАРЛЮ́ЧКА жарт. (щось незначне, але прикре). — Твоя щира до батьків прихильність Всі подолала завади, усі перешкоди (М. Зеров); Загони зумисне не пускали Кисіля і чинили йому в дорозі усякі притичини, щоб не допустити його до Богдана (І. Нечуй-Левицький); Всякі противності не те що не знеохочували його, а ще підбивали до боротьби та до праці (І. Франко); Ніякі накази й перепони тепер не спинять його (І. Ле); Козак, як вітер, гуляє без меж і запон (І. Ле); Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде (Словник Б. Грінченка); Все життя наше завалене обставинами, перешкодами, бар'єрами (Ю. Бедзик); Обминати цензурні рогатки; Тим, хто ставить підніжку колективу, треба оголосити нещадну війну (з газети); Лишалася тільки одна заковика, як віднести документи у Валки? (В. Минко); — Хоч ми й гарно міркуємо, та єсть одна карлючка.. Є один чоловік такий, що може нам великої шкоди наробити (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гальмо — гальмо́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири гальма́ Орфографічний словник української мови
  2. гальмо — П. перешкода, затримка, г. затрим; (дія) гальмування; гальма. Словник синонімів Караванського
  3. гальмо — -а, с. 1》 Пристрій для сповільнення руху або зупинки транспорту і т. ін. 2》 перен. Те, що затримує що-небудь, не дає розвиватися, рухатися вперед; перешкода, затримка. 3》 Те саме, що гальмування 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гальмо — ГАЛЬМО́, а́, с. (мн. га́льма, гальм). 1. Пристрій для сповільнення або припинення руху транспорту. Машина завила всіма гальмами і раптово, потопаючи в хмарі збитої куряви, зупинилася (І. Словник української мови у 20 томах
  5. гальмо — А, с. Дурнувата, з уповільненою реакцією людина — тугодум. От гальмо, забула ua додати! (Інтернет). Може, він повне гальмо і навіть не впізнає мене, що тоді робити, теж питати його, як справи? Запара... (С. Жадан). Словник сучасного українського сленгу
  6. гальмо — (-а) с. 1. мол.; ірон. або презирл. Людина з повільною реакцією, дурень. * Образно. А я, Гальмо, флегматик, отупілий сплюх, Фільозоф-недоріка, / неспроможний / Сказати врешті! / Ані слова досі / Про батька, що життя йому й корону / Так ницо вкрали (Ю. Андрухович: Книжник, 2001, № 18). Словник жарґонної лексики української мови
  7. гальмо — Пристрій для зменшення швидкості за допомогою: тертя (фрикційне г.), опору рідини чи газу (аеродинамічне г.), дії електромагнітних полів (електромагнітне г.); обертове г. — напр., автомобільне дискове або барабанне г.; рейкове... Універсальний словник-енциклопедія
  8. гальмо — відпуска́ти / відпусти́ти га́йку (га́льма). Послаблювати вимоги до кого-небудь або до себе. — Сідай на готове та дивись, не відпусти гайку,— повчав Сагайда Маковейчика, передаючи йому взвод (О. Фразеологічний словник української мови
  9. гальмо — ГАЛЬМО́, а, с. 1. Пристрій для сповільнення руху або зупинки транспорту і т. ін. Вози, спускаючись на гарячих гальмах, лунко ячали в міжгір’ї (Гончар, І, 1954, 309); Вагони заскреготіли гальмами, з-під коліс білими злими хвостами майнули іскри (Ткач... Словник української мови в 11 томах
  10. гальмо — Гальмо, -ма с. 1) Тормозъ для остановки колеса экипажа, колеса мельницы (деревянныя дуги, сжимающія посредствомъ веревки мельничное колесо, когда надо остановить его) и пр. 2) Переносно: препятствіе, задержка. 3) Изъянъ. А нічого собі шкапина, — без гальма, ні за що зганить. О. 1861. XI. Св. 49. Словник української мови Грінченка