1. Словник синонімів української мови

гарбузиння

ОГУ́ДИНА збірн. (стебла виткої або сланкої рослини — перев. про родину гарбузових), ГУ́ДИНА, ОГУ́ДИННЯ, ГУ́ДИННЯ́, БА́ТІ́Г (одне таке стебло), О́ГУД діал.; ГАРБУЗИ́ННЯ (стебла гарбузів); ОГІРЧИ́ННЯ (стебла огірків). Розгортала шорстке листя огудини, пов'ялої од спеки, й огірки в пелену кидала... (А. Головко); З городів тягнуло терпкими димами — то там, то сям палили прив'ялі бур'яни та огудиння (М. Олійник); На баштані під лісом дощ прибив гудиння, а омиті дощем кавуни виблискували, як викупані діти (В. Земляк); Золотисту кору Обвивали у ялин Батоги повійки (П. Воронько); За корчмою низенький тин, зарослий гарбузинням і квасолею (С. Васильченко). — Пор. бади́лля.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарбузиння — гарбузи́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гарбузиння — -я, с. Стебла та листя гарбуза; огудина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарбузиння — ГАРБУЗИ́ННЯ, я, с. Стебла та листя гарбуза; огудина. Довге гарбузиння вилізло на курінь і почіплялось по тину (І. Нечуй-Левицький); Я поліз попід тином, поза купою гною, мимо гарбузиння, увійшов тихо в темні сіни й спинивсь перед хатніми дверима (О. Словник української мови у 20 томах
  4. гарбузиння — див. стебло Словник синонімів Вусика
  5. гарбузиння — Гарбузи́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гарбузиння — ГАРБУЗИ́ННЯ, я, с. 1. Стебла та листя гарбуза; огудина. Довге гарбузиння вилізло на курінь і почіплялось по тину (Н.-Лев., II, 1956, 262); *У порівн. І ще на моїх очах теліпалося якесь клоччя од сну, а ноги плутались, мов у гарбузинні, а ми вже з хати вийшли у свіжу темряву (Вас., І, 1959, 309). Словник української мови в 11 томах