гардероб

ГАРДЕРО́Б (приміщення в громадському будинку для зберігання верхнього одягу), РОЗДЯГА́ЛЬНЯ, ГАРДЕРО́БНА, ПЕРЕОДЯГА́ЛЬНЯ розм., РОЗДЯГА́ЛКА розм., ША́ТНЯ діал. Концерт скінчився, оплески затихли, публіка юрмилась біля гардеробів (Л. Дмитерко); Швейцар не пустив мене в середину Палацу, тому що я не здав у роздягальні кашкета (Л. Смілянський); Долітали голоси з гардеробної — дехто переодягався на роботу (Д. Ткач); Вийшовши з переодягальні, Тобиш просто перед дверима побачив "Москвича" (А. Хорунжий); Лікар, на ходу скидаючи пальто, поспішив до роздягалки (Ю. Шовкопляс).

О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм., ОДІВА́ННЯ розм., ОДІ́ННЯ розм., МАНА́ТКИ мн., розм., МАНА́ТТЯ розм., РЯДНИ́НА розм., ОБЛАЧЕ́ННЯ уроч., ірон., ПЛА́ТТЯ заст., ПЛАХІ́ТТЯ заст., ОДІ́Я заст., ОДЯ́ГА діал., ОГО́РТКА діал., НО́ША діал., РО́БА діал., ЛУДІ́ННЯ діал., ФА́НТЯ діал., ФАНТИ́НА діал.; ВЕРЕ́ТА, ВЕРЕТЯ́НКА, ВЕРЕ́ТИЩЕ заст. (з грубої тканини); ГАРДЕРО́Б (про сукупність таких виробів для однієї людини); КОСТЮ́М (звичайно національний); НАРЯ́Д, ПРИБО́РИ мн., діал. (гарний, святковий одяг); ША́ТИ мн., заст., поет., РИ́ЗА перев. мн., заст., поет. (багатий, розкішний одяг); ДРА́НТЯ розм., ЛАХМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., зневажл., ГАНЧІ́РКА розм., зневажл. (старий, подертий, а також — взагалі про одяг). Гетьман був у простому хатньому одязі — у світло-синьому каптані, оксамитових штанях і жовтих чоботях (П. Панч); Не одежа красить людину, а добрі діла (прислів'я); В убранні багрянім на троні, Від ізмарагдів блискучому, Феб засідав світлосяйний (М. Зеров); Ой піду я охотою в службу, Дадуть мені тісне убирання, Солдатське вічне горювання (пісня); Любила Параска уборами менжувати (Панас Мирний); Стежкою раз у раз проходили пани, а найбільш панії в туалетах легких поранніх, досить штучних (Леся Українка); Багато гостей, серед яких чимало в маскарадних строях (І. Кочерга); Одягнені в благеньку одежину, хлоп'ята теж прийшли зустрічати партизанів (А. Шиян); Згодом вона помітила серед багатьох обранців народу якихось жінок, зодягнених у національну одіж (І. Цюпа); Пішла до скрині, відкинула важку дубову ляду, дістала з-під якихось одяганок бобрикове пальто (М. Стельмах); Нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було (Словник Б. Грінченка); Різнила Кучія хіба що повнота, її не могло приховати ніяке одіння (М. Олійник); Для одежі не було опрічної коморки, де можна було б поскладати й замкнути свої бурлацькі манатки (І. Нечуй-Левицький); — Прибери к бісу своє манаття! — крикнула Варка, шпурляючи ногою Гащин платок (Л. Яновська); Пішов Кармелюк до куми в гості, Покинув плаття в лісі на мості (П. Чубинський); Там, де зустрінеться їх (підданих) три, Най підбирають швидш плахіття; Без світла темної пори Ні кроку навіть за воріття! (П. Грабовський); Од панщини сильно тяжко було видряпаться, а коли вже одірвався од неї, тоді нічого не треба, харч своя, одяга своя (збірник "Народні оповідання"); Мати.. глянула на Тараса й каже: — Годі до школи ходити, як нема хліба в хаті й огортки на тілі (О. Ковалів); Твоя ноша кричить кождому, що ти мужик (Лесь Мартович); (Хима (убігла):) Ось ваша роба, дядю Лука (М. Куліш); Молодці і дівчатавідданиці виглядали як у свято, найкраще своє лудіння на себе повбирали (Я. Качура); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя (Г. Хоткевич); Все веретище Остапове держалось тільки латками (Ганна Барвінок); Вибирати йому (Льові) не було з чого — гардероб у нього був дуже нечисленний (В. Підмогильний); Юнаки і дівчата в яскравих національних костюмах виконують гопак (з газети); Сьогодні зодяглася (мати) в той самий наряд, що був на ній і тоді, коли її дочка перший раз виходила заміж (Є. Гуцало); Буденна одіж наче смертний гріх Темніє серед ясних шат святкових (Леся Українка); Їхала (Катерина) селом... їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби Мадонну на осляті побачили в ризах срібносніжних (Г. Хоткевич); Вдягнений він був у дрантя, а пов'язаний хусткою (П. Кочура); Дивимось: із запічка злазить хлопчик у лахмітті у якомусь (А. Тесленко); Подивіться хоча б на татар: і працюють як слід, і не пиячать, і з усього задоволені. А речі свої он як зберігають. Аж трусяться над кожною ганчіркою (З. Тулуб). — Пор. I. 1. наря́д.

ША́ФА (рід меблів), ША́ХВА розм.; ГАРДЕРО́Б (для одягу); ШИФОНЬЄ́Р (для білизни, одягу); ШИФОНЬЄ́РКА (невелика, для білизни, предметів туалету, книжок тощо); МИ́СНИК, ПОСТАВЕ́ЦЬ (з полицями для посуду і продуктів — перев. у сільській хаті). — Мені приємно подарувати вам цю різьблену шафу моєї роботи (О. Довженко); (Горпина:) Чи є в твоїх хазяїв горілка? (Химка:) А хіба ж я лазила по хазяйських шахвах? (І. Нечуй-Левицький); Вона підійшла до гардероба, почала приміряти найкоштовніше вбрання (А. Шиян); Біля ліжка полискував високим дзеркалом горіховий шифоньєр (В. Кучер); На шифоньєрці стародавні настільні дзиґарі (І. Кочерга); Мачуха.. взяла чарчину на миснику й заховала в макітерку (Вас. Шевчук); Онися вже повертала очі на мальований поставець коло порога (І. Нечуй-Левицький).