1. Словник синонімів української мови

геноцид

УБИ́ВСТВО (ВБИ́ВСТВО) (насильницьке позбавлення життя людини, людей), СМЕРТОВБИ́ВСТВО, ДУШОГУ́БСТВО, КРОВОПРОЛИ́ТТЯ́, ЗАБИТТЯ́, БРАТОВБИ́ВСТВО (брата, однодумця); ДІТОВБИ́ВСТВО (дітей); ГЕНОЦИ́Д (масове — на етнічному ґрунті). — Хіба може бути краса в убивстві людей? (О. Довженко); Сам Олекса убивав рідко, видно, при якихось особливих умовах.. Причиною смертовбивства могла бути участь в організації походу на опришків (Г. Хоткевич); — Тепер (Чіпка) у чорній сидить... Он воно які люди бувають! Подумай: на крадіжку, на душогубство пустився?!! (Панас Мирний). — Пор. стра́та.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геноцид — геноци́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. геноцид — Винищування окремих груп населення згідно расових, національних, релігійних мотивів. Як правило, геноцид пов’язують з фашизмом та расизмом. В той же час це поняття неможливо вважати простим та очевидним. Словник із соціальної роботи
  3. геноцид — У. Винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами. Пор. расизм. Літературне слововживання
  4. геноцид — [геиноцид] -ду, м. (на) -д'і Орфоепічний словник української мови
  5. геноцид — -у, ч. Винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. геноцид — Людомор, народовигуб, народобвивство Словник чужослів Павло Штепа
  7. геноцид — ГЕНОЦИ́Д, у, ч. Винищення окремих груп населення з расових, національних, релігійних і т. ін. мотивів. Щоб здійснити голодоморний геноцид, введено армійські частини і розміщено озброєні гарнізони і застави при всіх приречених місцевостях (В. Словник української мови у 20 томах
  8. геноцид — геноци́д (від грец. γένος – рід і ...цид) винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами; один з найтяжчих злочинів проти людства. Геноцид органічно пов’язаний з фашизмом. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. геноцид — Злочин, який полягає у вчиненні дій, спрямованих на цілковите або часткове винищення певної національної, етнічної, релігійної чи расової спільноти... Універсальний словник-енциклопедія
  10. геноцид — ГЕНОЦИ́Д, у, чол. Винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами. Євгенічні проекти расисти використали у теорії і практиці геноциду, вони дістали антигуманне застосування у фашистській расовій політиці (Наука і життя, 10, 1977, 36). Словник української мови в 11 томах