гидота

ГИДО́ТА (те, що викликає огиду), БРИДО́ТА, БРУДО́ТА, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА заст., СКВЕРНО́ТА книжн., заст. Тут (у тюрмі) — брудні від усякої гидоти, важкі вогкі стіни (Б. Грінченко); Христолобенко змастив свій чуб якоюсь бридотою, що тхнула так різко, хоч затикай носа (Є. Гуцало); — Хіба це тютюн? Це якась мерзота! (О. Гончар); Ніяка Та вже погань та сквернота Не втече його охоти (І. Манжура).

НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. — підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. — підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина), НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, ГИДО́ТА, ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.; ПО́КИ́ДЬКИ мн. (одн. ПО́КИ́ДЬОК), ПО́КИДЬ, ПО́ТОЛОЧ, БОСО́ТА (морально розкладені люди або людина, злочинні елементи суспільства); ЛЮДЦІ́ мн., зневажл. (негідні люди). — Ну, весілля скінчилося, — нарешті буркнув він. — Геть, наволоч!.. А то я не так порегочу... (С. Черкасенко); — Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували (О. Донченко); — Вибухни, на нещастя, війна — і така негідь (прогульники) може завдати величезної шкоди! (Є. Кротевич); — Погубити нещасну дитину! Звести з такою негіддю, з таким деспотом (Л. Яновська); Народна правдо, честь і гідність, Змітай всю нечисть у борні! (М. Гірник); — А поліцаї навідуються за курами (курми) та самогонкою.. Скажи мені, командире, звідкіля воно такої погані набралося? (Григорій Тютюнник); — Запалювальними б'є, сволота, — сказав хтось з кулеметників (І. Багмут); Великою священною війною фашистську гидь з лиця зітрем! (М. Бажан); (Марко:) Тихо, Єво, стій на місці. (До Боба) Ти, мерзото, так знущаєшся з бідної дівчини? (М. Ірчан); Уночі, пригадую, випав невеликий сніг, забілив усе навколо, замів і сліди денікінської скверни (В. Минко); А над Україною.. шугає страхітливий вихор злодіянь, що їх чинять покидьки людства (О. Довженко); Але чим викажеш їм, що ти не покидьок якийсь (І. Ле); — Везе мені, — скрушно зітхнула Катюша, — що не знайомство, то все покидь (М. Чабанівський); Лец-Отаманову аж помутніло в очах: якась босота насмілюється нарівні з ним залицятися до такої жінки (П. Панч); — Ніколи не забувай і про нечесних людців, і кар'єристів, які живуть серед отих простих людей, псують їм нерви, кров (П. Автомонов). — Пор. на́брід, негі́дник.

ПІ́ДЛІСТЬ (поведінка, вчинок негідної людини), ПІДЛО́ТА, ГИДО́ТА, МЕРЗО́ТА, МЕРЗЕННІСТЬ, МЕРЗЕНСТВО рідше, НЕГІ́ДНИЦТВО розм., ПЛЮГА́ВСТВО зневажл. — Життя.. завжди вимагає свого, але не можна виправдувати цим кожну підлість (М. Стельмах); Якби мені у серце всю потугу, Енергію від атома вселить,.. Я б вибухом важким зірвав підлоту І лицемірства й зради чорний плин (А. Малишко); (Грицько:) Глянь на себе, на свою гидоту подивись, та й скажи по совісті: чи можна отаке робити? (Панас Мирний); — Раз один прибігав до мене, то знов другий, щоб очорнювати противного кандидата.. Кажу тобі — мерзота! (І. Франко); — Підкладати свиню самому собі, як будівникові, це просто негідництво або, пробачте, сумнівна кваліфікованість (І. Ле); (Прочанин:) Коли ти справді отаке плюгавство вчинив, то краще вже тобі мовчати (Леся Українка).