1. Словник української мови у 20 томах

гидота

ГИДО́ТА, и, ж.

1. тільки одн. Те, що викликає огиду.

В єрусалимських пророків Я [Бог] бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся... (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Княгиня Ольга побачила бідність Константинополя, гидоту й бруд, які звичайно заводяться у пихатого, але неохайного господаря (С. Скляренко);

– Звеліть вимести всю цю гидоту, викинути негідне, вимити підлогу та вікна (з мемуарної літ.);

// Поганий, підлий учинок; підлість, мерзотність.

[Калеб:] Ми розумієм так твоє мовчання, що ти нічим не можеш оправдатись, бо тямиш всю гидоту свого вчинку (Леся Українка);

– І те знаю, що кожному з вас він може першу-ліпшу гидоту зробити. Такий він тип (Ю. Шовкопляс).

2. Те саме, що гидли́вість.

Його пальці лоскотали Лукину по шиї. Вона почувала, що гидота пройняла все її тіло (І. Нечуй-Левицький).

3. перен., розм. Про підлу, мерзенну людину; погань.

Гордо встала Оксаночка: – Щоб такій служить гидоті [шляхтичу], Краще смерть на ешафоті (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гидота — гидо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гидота — Бридота; (- вчинок) плюгавство, паскудство; (у поведінці) підлість, підлота, мерзенність; (хто) ЛАЙ. погань, паскуда, мерзота, мерзотник. Словник синонімів Караванського
  3. гидота — -и, ж. 1》 тільки одн. Те, що викликає огиду. || Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2》 перен. Про підлу, мерзенну людину; погань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гидота — див. гидкий Словник синонімів Вусика
  5. гидота — ГИДО́ТА (те, що викликає огиду), БРИДО́ТА, БРУДО́ТА, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА заст., СКВЕРНО́ТА книжн., заст. Тут (у тюрмі) — брудні від усякої гидоти, важкі вогкі стіни (Б. Словник синонімів української мови
  6. гидота — Гидо́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гидота — ГИДО́ТА, и, ж. 1. тільки одн. Те, що викликає огиду. — Звеліть вимести всю цю гидоту, викинути негідне, вимити підлогу та вікна (Моє життя в мист. Словник української мови в 11 томах
  8. гидота — Гидота, -ти ж. Гадость, мерзость, нечистота. Де жидота, там і гидота. Прил. у. Словник української мови Грінченка