1. Словник синонімів української мови

гирити

НЕСТИ́ (узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись); ПЕ́РТИ фам., ЦУ́ПИТИ розм., ЦУРПЕ́ЛИТИ розм., ЦУПРИКУВА́ТИ розм., ГИ́РИ́ТИ діал. (перев. докладаючи певних зусиль — щось важке, велике, громіздке або на значну відстань чи протягом тривалого часу). — В рибгоспному ставу ловив (рибу)? Неси в інше місце, не хочу я твоєї риби (Є. Гуцало); Знов Марфа, вибиваючись із сил, перла в'язку осоки (І. Ле); Може, хоче хто розсолу? Цуп, неси його до столу (М. Чернявський). — Пор. 1. носи́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гирити — ги́ри́ти дієслово недоконаного виду нести когось або щось важке діал. Орфографічний словник української мови
  2. гирити — гирю, гириш, недок., перех., діал. Нести когось або щось важке. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гирити — ГИ́РИ́ТИ, ги́рю́, ги́ри́ш, недок., кого, що, діал. Нести когось або щось важке. Білоголове чотири-п'ятилітнє дівчатко, волосся їжаком, у полотняній до п'ят сорочині, гирить поперед себе .. дитя (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  4. гирити — ГИ́РИ́ТИ, ги́рю́, ги́ри́ш, недок., перех., діал. Нести когось або щось важке. Білоголове чотири-п’ятилітнє дівчатко, волосся їжаком, у полотняній до п’ят сорочині, гирить поперед себе .. дитя (Вишня, II, 1956, 21). Словник української мови в 11 томах
  5. гирити — Гирити, -рю, -риш гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка