1. Словник української мови в 11 томах

гирити

ГИ́РИ́ТИ, ги́рю́, ги́ри́ш, недок., перех., діал. Нести когось або щось важке.

Білоголове чотири-п’ятилітнє дівчатко, волосся їжаком, у полотняній до п’ят сорочині, гирить поперед себе .. дитя (Вишня, II, 1956, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гирити — ги́ри́ти дієслово недоконаного виду нести когось або щось важке діал. Орфографічний словник української мови
  2. гирити — гирю, гириш, недок., перех., діал. Нести когось або щось важке. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гирити — ГИ́РИ́ТИ, ги́рю́, ги́ри́ш, недок., кого, що, діал. Нести когось або щось важке. Білоголове чотири-п'ятилітнє дівчатко, волосся їжаком, у полотняній до п'ят сорочині, гирить поперед себе .. дитя (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  4. гирити — НЕСТИ́ (узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись); ПЕ́РТИ фам., ЦУ́ПИТИ розм., ЦУРПЕ́ЛИТИ розм., ЦУПРИКУВА́ТИ розм., ГИ́РИ́ТИ діал. (перев. Словник синонімів української мови
  5. гирити — Гирити, -рю, -риш гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка