глибина

ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу), ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І. Нехода); Дрібні каміння сипалися під ногами в Івана, з глухим гарчанням спадаючи в чорну глибінь (М. Коцюбинський); Скраю, на мілині, ледь коливались червоні водорості, а далі темніла глибочінь (О. Донченко); — Он бач високий димар — там у нас парова машина, що і воду з далекого глибу землі добуває (Панас Мирний); (Голоски Потерчат:) Ми ж бо не знали, що тута гості, ми б не зринали із глибокості (Леся Українка). — Пор. на́дра.

ЗАВГЛИ́БШКИ (про міру глибини — у глибину), ГЛИБИНО́Ю, ВГЛИ́БШКИ (УГЛИ́БШКИ) діал., НАВГЛИ́БШКИ діал. Яма завглибшки була вже двадцять і два сажні (І. Франко); Незабаром на правому березі Дніпра врангелівці вже мали плацдарм глибиною понад двадцять верств (О. Гончар); Річка в чоловіка вглибшки (Словник Б. Грінченка).

НА́ДРА мн. (глибинні місця й усе те, що міститься під земною поверхнею); ГЛИБИ́НИ мн., ЛО́НО поет. (про надра землі, глибину вод). Мудрий дар був у старого шейха: чув він воду в надрах гори, як чує лікар хворобу в грудях недужого (З. Тулуб); Розвідники земних надр; Ледь помітні серед комишевих заростей, киплять і киплять вони (чорториї на Сиваші) день і ніч, ..невтомно виганяючи з таємних глибин багнюку та пісок (О. Гончар); Злий дух вийшов чорним димом з лона землі і огненною хмарою полинув понад землею (Леся Українка). — Пор. 1. глибина́.

ПРОНИ́КЛИВІСТЬ (здатність глибоко розуміти суть чого-небудь, правильно оцінювати щось тощо), ГЛИБИНА́, НЮХ розм., НЮ́ХАЛО розм. рідше; ІНТУЇ́ЦІЯ (здатність несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати щось). Проникливість і вимогливість талановитого критика — це те, чого шукає автор справжній, який хоче побачити себе у правдивому віддзеркаленні (Є. Сверстюк); Скільки винахідливості і глибини ховалося в його думках!.. (Л. Смілянський); — О-о! та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе (Панас Мирний); — Ви не тямите справжньої поезії села, ..ви вже потроху втрачаєте саме нюхало, що здатне зрозуміть дух сільської поезії (І. Нечуй-Левицький); Всю свою набуту роками обережність думки, витонченість інтуїції змобілізував Лобода (О. Гончар). — Пор. 1. пони́кливий.

СИ́ЛА (ступінь вияву чого-небудь), ПОТУ́ЖНІСТЬ, ІНТЕНСИ́ВНІСТЬ, БЕЗМЕ́ЖЖЯ підсил., БЕ́ЗМІР підсил., БЕ́ЗКРАЙ підсил., ГЛИБИНА́ підсил., БЕЗО́ДНЯ підсил. (чого або з означенням — про ступінь вияву почуття, думки тощо). Автобус рвонувся вперед, І все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Я схиляюсь перед силою її любові (Є. Гуцало); Інтенсивність ультразвуків; Інтенсивність термоядерної реакції; Йшлося про самовідданість людини, її трудову честь, а в зв'язку з Порфиром про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); — Ой, пустіть мене!.. — благав Гнат і на його блідому виду малювався безмір муки (М. Коцюбинський); Такі драми, як "Адвокат Мартіан" і "Кам'яний господар" (Лесі Українки), — це все твори великої філософської глибини (М. Рильський).