1. Словник синонімів української мови

гнити

ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док.: згни́ти (зігни́ти) (зогни́ти), згни́сти́ (зігни́сти́) (зогни́сти́), загни́ти, загни́сти́, розкла́стися, перетлі́ти, стлі́ти, зіпрі́ти (зопрі́ти), згорі́ти. Мочить дощ у незарамлені вікна, свистять вітри зимової доби і навівають повно снігу. Все гниє і валиться поволі (Г. Хоткевич); Дошки посіріли, де-не-де почали навіть загнивати (Ю. Шовкопляс); Стебло пшениці виростає з розбухлого зерна, що, давши йому життя, згниває (П. Колесник); А там саме на поляні груша зогниває (С. Руданський); Коли погибає кривоніс (пташка), труп його не гниє, не розкладається десятки років.. Засихає і лежить собі (О. Копиленко); На захід полинув би я, Де цвітуть моїх предків поля, Де в замку пустельнім.. Тліють кості занедбані їх (М. Зеров); В тріщинах набивалося листя, щоб перетліти і віддати себе землі (Григорій Тютюнник); — Хата в нас стара, підлога стліла (Ю. Збанацький); Четверо чоловіків.. скаржились на осінь: бо заливає водою кагати, бо гниє в полі незаскиртована солома, бо пріє на корені кукурудза (Ю. Мушкетик); Сіно горить у стіжках.

ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал.; ПІДУПАДА́ТИ, ПІДГНИВА́ТИ (у дещо меншій мірі); ГНИ́ТИ, ЗАГНИВА́ТИ, ПРОГНИВА́ТИ підсил., РОЗКЛАДА́ТИСЯ (про державний устрій і т. ін.). — Док.: занепа́сти, деградува́ти, підупа́сти, підгни́ти, загни́ти, прогни́ти, розкла́стися. Вони бачили, як один за другим панські маєтки занепадали, великі степи неорані, несіяні пустували... (Панас Мирний); Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Я. Качура); Господарство упадало і марніло (І. Франко); Вже й дід марчіє й пасіка марчіє (Словник Б. Грінченка); З жахом бачили (селяни), як підупадає їх господарство, розвалюються хати (З. Тулуб); (Горлов:) Ну, як вона, Америка, гниє дуже? (О. Корнійчук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнити — (руйнуватися під впливом бактерій) розкладатися, тліти, (при теплі та волозі) пріти. Словник синонімів Полюги
  2. гнити — гни́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. гнити — ГНИСТИ кн. розкладатися, (у землі або на купі) пріти, (- дерево) трухлявіти; П. животіти, занепадати, переводитися, пропадати. Словник синонімів Караванського
  4. гнити — гнию, гниєш, недок. 1》 Розкладатися, руйнуватися під впливом мікроорганізмів; пріти, трухлявіти. 2》 перен. Перебувати в дуже важких умовах; животіти. || Зазнавати занепаду; занепадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гнити — ГНИ́ТИ, ГНИСТИ́, гнию́, гниє́ш, недок. 1. Розкладатися, руйнуватися під впливом мікроорганізмів; пріти, трухлявіти. – Нащо-то в тебе хліб гниє в стіжках? – раз питає його Лушня (Панас Мирний); У тому лісі гниє, порохнявіє скільки пнів і галуззя (І. Словник української мови у 20 томах
  6. гнити — гни́ти 1. лінуватися, нічого не робити (м, ср, ст): Найкращий для мене відпочинок – то гнити на ліжку з файною книжкою та кавкою (Авторка) 2. вилежуватися; дрімати; спати (ср, ст): Цілу неділю гнила під Ґайднову мельодію, аж телефон збудив (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. гнити — Ию, -иєш, недок. Висловлювати незадоволення чимось, критикувати когось. Мені набридла ситуація у цій компанії: постійно хтось на когось тишком-нишком гниє, а у вічі — ліпші друзі. Словник сучасного українського сленгу
  8. гнити — див. занепадати Словник синонімів Вусика
  9. гнити — в сирі́й землі́ гни́ти. Бути мертвим; умерти, загинути. Хотів фашист на Вкраїні жити, але прийшлося йому, собаці, в сирій землі гнити (Укр.. присл..); Нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
  10. гнити — Гни́ти і гни́сти, гни́ю, гниє́ш; гний, гни́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. гнити — ГНИ́ТИ, гнию, гниєш, недок. 1. Розкладатися, руйнуватися під впливом мікроорганізмів; пріти, трухлявіти. — Нащо-то в тебе хліб гниє в стіжках?... Словник української мови в 11 томах