гнити
ГНИ́ТИ, ГНИСТИ́, гнию́, гниє́ш, недок.
1. Розкладатися, руйнуватися під впливом мікроорганізмів; пріти, трухлявіти.
– Нащо-то в тебе хліб гниє в стіжках? – раз питає його Лушня (Панас Мирний);
У тому лісі гниє, порохнявіє скільки пнів і галуззя (І. Муратов);
У садку мiж вологою травою гнили сливи (Р. Андріяшик).
2. перен. Перебувати в дуже важких умовах; животіти.
І син Алкід, твоя дитина, Єдиная твоя родина, Любов єдиная твоя, Гниє в неволі, в кайданах (Т. Шевченко);
Додому солдатові треба – три роки гнив в окопах (О. Довженко);
// Зазнавати занепаду; занепадати.
Ми бачимо, що .. цивілізація гниє і в ній гниє людськість (М. Хвильовий).
◇ (1) Гни́ти в [сирі́й] землі́ – бути мертвим.
– Як я маю з вашим паном Мед-горілку пити, То волію Молоденька в сирій землі гнити (з народної пісні);
Нема мені життя без Насті... Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський);
Степан .. починає завзято співати: Тобі, фрицю, в землі гнити, Мені молодому мед-горілку пити... (М. Стельмах);
(2) Гни́ти в тюрмі́ (по тю́рмах) – перебуваючи в ув'язненні, втрачати сили, здоров'я.
Я бачила, як гинуло найкраще, Як родичі мої гнили по тюрмах І як високе низько упадало (Леся Українка);
– Я знаю, що серед зими я десь в дорозі заков'яну [загину], та краще мені так, чим [ніж] гнити в тюрмі або згинути з руки ката (А. Чайковський).
Значення в інших словниках
- гнити — (руйнуватися під впливом бактерій) розкладатися, тліти, (при теплі та волозі) пріти. Словник синонімів Полюги
- гнити — гни́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гнити — ГНИСТИ кн. розкладатися, (у землі або на купі) пріти, (- дерево) трухлявіти; П. животіти, занепадати, переводитися, пропадати. Словник синонімів Караванського
- гнити — гнию, гниєш, недок. 1》 Розкладатися, руйнуватися під впливом мікроорганізмів; пріти, трухлявіти. 2》 перен. Перебувати в дуже важких умовах; животіти. || Зазнавати занепаду; занепадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гнити — гни́ти 1. лінуватися, нічого не робити (м, ср, ст): Найкращий для мене відпочинок – то гнити на ліжку з файною книжкою та кавкою (Авторка) 2. вилежуватися; дрімати; спати (ср, ст): Цілу неділю гнила під Ґайднову мельодію, аж телефон збудив (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гнити — Ию, -иєш, недок. Висловлювати незадоволення чимось, критикувати когось. Мені набридла ситуація у цій компанії: постійно хтось на когось тишком-нишком гниє, а у вічі — ліпші друзі. Словник сучасного українського сленгу
- гнити — див. занепадати Словник синонімів Вусика
- гнити — в сирі́й землі́ гни́ти. Бути мертвим; умерти, загинути. Хотів фашист на Вкраїні жити, але прийшлося йому, собаці, в сирій землі гнити (Укр.. присл..); Нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
- гнити — ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док. Словник синонімів української мови
- гнити — Гни́ти і гни́сти, гни́ю, гниє́ш; гний, гни́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гнити — ГНИ́ТИ, гнию, гниєш, недок. 1. Розкладатися, руйнуватися під впливом мікроорганізмів; пріти, трухлявіти. — Нащо-то в тебе хліб гниє в стіжках?... Словник української мови в 11 томах