гниття

ГНИТТЯ́, я́, с.

Дія за знач. гни́ти і гнисти́.

То було тіло, що могло б бути натурою для античних різьбярів, тіло Дискобола або молодого Гермеса, і таким його знала й любила Мар'яна, а тут воно лежало знівечене, порване, в самому розквіті приречене на смерть і гниття (О. Гончар);

В його могутньому організмі причаїлися і ревматизм, і хвороба серця, і розлад органів травлення, і ще стонадцять болячок – після гниття в окопах та ран і контузій в боях (Ю. Смолич);

Ти [Бог] стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гниття — гниття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гниття — -я, с. Дія за знач. гнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гниття — Повільний розклад органічних продуктів за участю мікроорганізмів при обмеженому доступі повітря; кінцевим продуктом процесу г. є гумус (перегній). Універсальний словник-енциклопедія
  4. гниття — Гниття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гниття — ГНИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. гни́ти. Бажано.., щоб людина регулярно споживала кисле молоко, кефір і особливо ацидофільне молоко, що є дійовим засобом припинення гниття у товстих кишках (Наука.. Словник української мови в 11 томах