гнояка

ГНІЙ (рідина, що утворюється внаслідок гнійного запалення), МАТЕ́РІЯ спец., ГНОЯ́КА розм.; КО́ПРА діал. (в очах). Він стояв у дверях.. в мокрих від крові й гною бинтах, вкритий холодним потом (О. Довженко); Віспяна матерія; Скинув (парубок) чобіт,.. одкинув ще якусь ганчірочку в гнояці.. З великого пальця так і слезиться (А. Тесленко); Очі взялися копрою.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнояка — гноя́ка іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. гнояка — -и, ж., зневажл. Те саме, що гній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнояка — ГНОЯ́КА, и, ж., зневажл. Те саме, що гній. Далі скинув [парубок] чобіт, .. одкинув ще якусь ганчірочку в гнояці (А. Тесленко); Наснилося вчора: з виразки .. хлище гнояка з кров'ю (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. гнояка — ГНОЯ́КА, и, ж., зневажл. Те саме, що гній. Далі скинув [парубок] чобіт, .. одкинув ще якусь ганчірочку в гнояці (Тесл., Вибр., 1950, 47); — Знову підеш, Ганно, по хуторах, у гнояці бабратись, кожен буде тобою руки потирати… Насточортіло (Гончар, Таврія.., 1957, 243). Словник української мови в 11 томах
  5. гнояка — Гнояка, -ки ж. ув. отъ гній. Словник української мови Грінченка