гойний

ЦІЛЮ́ЩИЙ (який має лікувальні властивості; корисний для здоров'я), ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, ГО́ЙНИЙ, ЦІЛЮ́ЧИЙ розм.; БАЛЬЗАМІ́ЧНИЙ (який діє як бальзам). Земле!.. Тобі я на рану не висиплю солі — Я окроплю твою рану цілющим зерном (Б. Олійник); І дебрь-пустиня неполита, Зцілющою водою вмита, Прокинеться (Т. Шевченко); — Є у нас м'які завої і бальзам на душу гойний (Леся Українка); — Ти мені такої цілючої води сьогодні дала, що в мене від неї усе зразу затихло (Панас Мирний); Від бальзамічного весняного повітря ставало йому душно (І. Франко).

БАГА́ТИЙ на що, чим і без додатка (сповнений чим-небудь у великій кількості, мірі), ГО́ЙНИЙ розм., ЩЕ́ДРИЙ підсил. Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає (прислів'я); Нехай буде в тебе дім багатий Сяйвом книг, картин, пісень і статуй (М. Рильський); Стрілася (Марія) з життям, гойним на поневіряння, злидні і муки (Н. Рибак); Південна природа дуже щедра на всякі міражі (Ю. Смолич).

БАГА́ТИЙ (який відзначається розкішшю, багатством обстановки, пишним оформленням, оздобленням тощо), ГО́ЙНИЙ розм., БУЧНИ́Й підсил., РОЗКІ́ШНИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил.; БУНДЮ́ЧИЙ, ПОМПЕ́ЗНИЙ (пишністю розрахований на ефект). Над панами неначе повіяла смерть крилами, повіяла над розкішним садом, над самим багатим палацом (І. Нечуй-Левицький); А в Коваля Андрія донька-одиначка народилася... Тому й хрестини такі гойні (Я. Качура); Був бенкет пишний і бучний (О. Довженко); — І ти думаєш справляти таке бундючне весілля, на котрому гуляють та п'ють три або й чотири дні? — спитав Денис (І. Нечуй-Левицький); Великий, помпезний Будинок культури.. сяяв вогнями, гримів музикою (Ю. Мушкетик). — Пор. 3. блиску́чий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гойний — Го́йний: — щедрий [38] — щедрий, багатий [53] Словник з творів Івана Франка
  2. гойний — го́йний 1 прикметник цілющий го́йний 2 прикметник щедрий розм. Орфографічний словник української мови
  3. гойний — Цілющий, лікувальний, флк. живлющий, живущий; ЖМ. щедрий, багатий. Словник синонімів Караванського
  4. гойний — I -а, -е. Який загоює пошкодження на тілі; цілющий. II -а, -е, розм. Щедрий, багатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гойний — ГО́ЙНИЙ¹, а, е. Який загоює ушкодження, рани на тілі; цілющий. – Є у нас м'які завої і бальзам на рану гойний, там на вежі біла постіль вже давно на вас чекає (Леся Українка); * Образно. Милий, тихий, гойний для втомленої душі божественний краєвид (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. гойний — Багатий, щедрий, добрий, гарний Словник застарілих та маловживаних слів
  7. гойний — див. щедрий Словник синонімів Вусика
  8. гойний — Го́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гойний — ГО́ЙНИЙ¹, а, е. Який загоює пошкодження на тілі; цілющий. — Є у нас м’які завої і бальзам на рану гойний, там на вежі біла постіль вже давно на вас чекає (Л. Укр., І, 1951, 433); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  10. гойний — Гойний, -а, -е Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього. Гн. II. 68. Словник української мови Грінченка