гойний

Значення в інших словниках

1. гойний — Го́йний: — щедрий [38] — щедрий, багатий [53] Словник з творів Івана Франка
2. гойний — го́йний 1 прикметник цілющий го́йний 2 прикметник щедрий розм. Орфографічний словник української мови
3. гойний — Цілющий, лікувальний, флк. живлющий, живущий; ЖМ. щедрий, багатий. Словник синонімів Караванського
4. гойний — I -а, -е. Який загоює пошкодження на тілі; цілющий. II -а, -е, розм. Щедрий, багатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. гойний — ГО́ЙНИЙ¹, а, е. Який загоює ушкодження, рани на тілі; цілющий. – Є у нас м'які завої і бальзам на рану гойний, там на вежі біла постіль вже давно на вас чекає (Леся Українка); * Образно. Милий, тихий, гойний для втомленої душі божественний краєвид (Ю. Словник української мови у 20 томах
6. гойний — Багатий, щедрий, добрий, гарний Словник застарілих та маловживаних слів
7. гойний — ЦІЛЮ́ЩИЙ (який має лікувальні властивості; корисний для здоров'я), ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, ГО́ЙНИЙ, ЦІЛЮ́ЧИЙ розм.; БАЛЬЗАМІ́ЧНИЙ (який діє як бальзам). Земле!.. Тобі я на рану не висиплю солі — Я окроплю твою рану цілющим зерном (Б. Словник синонімів української мови
8. гойний — Го́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. гойний — ГО́ЙНИЙ¹, а, е. Який загоює пошкодження на тілі; цілющий. — Є у нас м’які завої і бальзам на рану гойний, там на вежі біла постіль вже давно на вас чекає (Л. Укр., І, 1951, 433); *Образно. Словник української мови в 11 томах
10. гойний — Гойний, -а, -е Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього. Гн. II. 68. Словник української мови Грінченка