голоднеча
ГО́ЛОД (тривале недоїдання через брак їжі), ГОЛОДУВА́ННЯ, ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (коли нема хліба). Пішов чоловік з косою і торбиною за плечима, а діти його висихають з голоду, мов сіно (М. Стельмах); Десь після триденного голодування про їжу навіть не думалось — ніби й не існувало на світі ні борщів, ні хліба (Ю. Збанацький); Тяжка була хвороба для виснаженого голоднечею хлопчика (Ф. Бурлака); Я живу у тривозі за безправних людей з далини, Бо вмирають вони на морозі, Бо вмирають з безхліб'я вони (Я. Шпорта).
ГО́ЛОД (гостра нестача продуктів харчування у певній місцевості), ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (неврожай злаків). — У місті голод. Землю їмо... (О. Довженко); Неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднечі (з журналу); Запустілі лежать поля. А люди задихаються від безхліб'я (І. Цюпа).
Значення в інших словниках
- голоднеча — голодне́ча іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- голоднеча — -і, ж., розм. Те саме, що голод 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- голоднеча — ГОЛОДНЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що го́лод 1, 2. [Химка:] Змалку – голоднеча та колотнеча далися узнаки (Панас Мирний); Тяжка була хвороба для виснаженого голоднечею хлопчика (Ф. Словник української мови у 20 томах
- голоднеча — див. голод Словник синонімів Вусика
- голоднеча — ГОЛОДНЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що го́лод 1, 2. [Xимка:] Змалку — голоднеча та колотнеча далися узнаки (Мирний, V, 1955, 240); Тяжка була хвороба для виснаженого голоднечею хлопчика (Бурл. Словник української мови в 11 томах
- голоднеча — Голоднеча, -чі ж. Время голоданія, голодовка. Зробив на світі він велику голоднечу: побив у полі хліб. К. Псал. 240. Словник української мови Грінченка