1. Словник синонімів української мови

голод

I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил., СУТУ́Ж на що, на кого, підсил. рідко; НЕДОСТА́ЧА чого, у чому, НЕХВА́ТКА розм., НЕДОХВА́Т розм. рідко, НЕВИ́СТАЧКА розм. рідко, НЕДОСТА́ТНІСТЬ чого, яка, мед. (відсутність достатньої кількості); ВІДСУ́ТНІСТЬ (повний брак). Груди дівчинки здіймались важко, часто; хвора, здавалось, не встигала дихати, задихалась від браку повітря (Ю. Збанацький); В селі завжди була нестача води, особливо в літню спеку, коли рівень її спадав (М. Томчаній); — Під моєю (Потоцького) булавою стоїть сорок п'ять тисяч хороброго війська, сто гармат. В ядрах, у поросі нестатку немає і не буде (Н. Рибак); — Розумієш, — каже Панько, — дефіцит із гітарами. Може, гармошку подужаєш (Ю. Яновський); Книжковий голод; Паливна криза; — А чого ви, Килино, не налагодите своє особисте життя? — А з ким його налагоджу? Хіба не знаєте, який у нас сутуж на мужиків? (Ю. Мокрієв); Того року був недорід: хліба в людей було обмаль, а коли хліба було мало, то і в грошах була недостача (І. Нечуй-Левицький); Киснева недостатність; — Відсутність чемності — теж пережиток варварства, а от живемо й терпимо (О. Довженко).

ГО́ЛОД (тривале недоїдання через брак їжі), ГОЛОДУВА́ННЯ, ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (коли нема хліба). Пішов чоловік з косою і торбиною за плечима, а діти його висихають з голоду, мов сіно (М. Стельмах); Десь після триденного голодування про їжу навіть не думалось — ніби й не існувало на світі ні борщів, ні хліба (Ю. Збанацький); Тяжка була хвороба для виснаженого голоднечею хлопчика (Ф. Бурлака); Я живу у тривозі за безправних людей з далини, Бо вмирають вони на морозі, Бо вмирають з безхліб'я вони (Я. Шпорта).

ГО́ЛОД (гостра нестача продуктів харчування у певній місцевості), ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (неврожай злаків). — У місті голод. Землю їмо... (О. Довженко); Неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднечі (з журналу); Запустілі лежать поля. А люди задихаються від безхліб'я (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голод — го́лод іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. голод — обр. безхліб'я; (штучний) голодомор; (дія) недоїдання, голодування; (на що) брак <�нестача> чого; голоднеча, голодуха, Словник синонімів Караванського
  3. голод — [голод] -ду, м. (на) -д'і Орфоепічний словник української мови
  4. голод — -у, ч. 1》 Гостре відчуття потреби в їжі, сильне бажання їсти. || Тривале недоїдання через відсутність їжі. 2》 Відсутність або гостра нестача хліба та інших продуктів харчування з певних причин у населеному пункті, районі, країні тощо. 3》 на що, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. голод — ГО́ЛОД, у, ч. 1. Гостре відчуття потреби в їжі, сильне бажання їсти. Соломії докучав голод. Уже другу добу вона нічого не їла, під серцем її млоїло, в животі корчило (М. Словник української мови у 20 томах
  6. голод — Вижене голод на холод. Бідний не має що їсти і де жити. Голод києм не відженеш. Голод не можна вгамувати биттям чи погрозами. Голод мутить, а борг крутить. Голодна людина погано почуває себе, а маючи борг, мусить думати, як його позбутися. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. голод — Без'їжжя, безхліб'я, голодівка, голоднеча, голодовка, голодомор, голодування, голодуха, голокост Примовки: Голод — не свій брат. Голод — не тітка Словник синонімів Вусика
  8. голод — 1. порушення обміну речовин і функцій організму тварин і людини через відсутність їжі або нестачу окремих поживних речовин; 2. нейропсихологічний фактор або психологічний стан (відчуття г.), що викликає бажання їсти. Універсальний словник-енциклопедія
  9. голод — (і) хо́лод і (та) го́лод. Важкі життєві умови з великими матеріальними нестатками. — А маленьким же .. чого тільки не було йому: і холод, й голод — усе було волам чужим хвости крутить (А. Тесленко). го́лод і (та) хо́лод. Фразеологічний словник української мови
  10. голод — Го́лод, -ду, -дові, в -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. голод — ГО́ЛОД, у, ч. 1. Гостре відчуття потреби в їжі, сильне бажання їсти. Соломії докучав голод. Уже другу добу вона нічого не їла, під серцем її млоїло, в животі корчило (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. голод — Голод, -ду м. 1) Голодъ. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Ном. № 11921. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1. Опухну з голоду. Рудч. Ск. I. 2. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Чуб. V. 886. Словник української мови Грінченка