голод

Значення в інших словниках

1. голод — го́лод іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. голод — обр. безхліб'я; (штучний) голодомор; (дія) недоїдання, голодування; (на що) брак <�нестача> чого; голоднеча, голодуха, Словник синонімів Караванського
3. голод — [голод] -ду, м. (на) -д'і Орфоепічний словник української мови
4. голод — -у, ч. 1》 Гостре відчуття потреби в їжі, сильне бажання їсти. || Тривале недоїдання через відсутність їжі. 2》 Відсутність або гостра нестача хліба та інших продуктів харчування з певних причин у населеному пункті, районі, країні тощо. 3》 на що, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. голод — ГО́ЛОД, у, ч. 1. Гостре відчуття потреби в їжі, сильне бажання їсти. Соломії докучав голод. Уже другу добу вона нічого не їла, під серцем її млоїло, в животі корчило (М. Словник української мови у 20 томах
6. голод — Вижене голод на холод. Бідний не має що їсти і де жити. Голод києм не відженеш. Голод не можна вгамувати биттям чи погрозами. Голод мутить, а борг крутить. Голодна людина погано почуває себе, а маючи борг, мусить думати, як його позбутися. Приповідки або українсько-народня філософія
7. голод — 1. порушення обміну речовин і функцій організму тварин і людини через відсутність їжі або нестачу окремих поживних речовин; 2. нейропсихологічний фактор або психологічний стан (відчуття г.), що викликає бажання їсти. Універсальний словник-енциклопедія
8. голод — (і) хо́лод і (та) го́лод. Важкі життєві умови з великими матеріальними нестатками. — А маленьким же .. чого тільки не було йому: і холод, й голод — усе було волам чужим хвости крутить (А. Тесленко). го́лод і (та) хо́лод. Фразеологічний словник української мови
9. голод — I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил. Словник синонімів української мови
10. голод — Го́лод, -ду, -дові, в -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. голод — ГО́ЛОД, у, ч. 1. Гостре відчуття потреби в їжі, сильне бажання їсти. Соломії докучав голод. Уже другу добу вона нічого не їла, під серцем її млоїло, в животі корчило (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
12. голод — Голод, -ду м. 1) Голодъ. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Ном. № 11921. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1. Опухну з голоду. Рудч. Ск. I. 2. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Чуб. V. 886. Словник української мови Грінченка