голоребрий

ОБІ́ДРАНИЙ (одягнений у поношений, убогий одяг), ОБІ́РВАНИЙ, ОБДЕРТИЙ, ОБША́РПАНИЙ (ОША́РПАНИЙ розм.), ОБТРІ́ПАНИЙ розм., ОБШМА́ТАНИЙ розм., ОБШМАТО́ВАНИЙ розм., ГОЛОДРА́НИЙ розм. рідше, ГОЛОРЕ́БРИЙ розм. рідше, ГОЛОДРА́БИЙ діал., ЦУНДРА́ВИЙ діал. Недавно були тут фашисти, ..Проходять обідрані діти, худенькі, як місяць, бліді (В. Сосюра); На майдані викрики команд. Сіра обірвана різноманітна юрба, чоловік п'ятсот, вишикувалась квадратом (Григорій Тютюнник); Семерко дітей усякої масті, але однаково обдертих і без шапок хлипали та заводили на всі голоси (Дніпрова Чайка); В ту саму мить із усіх боків станції з криком і свистом біжать такі самі обтріпані, брудні хлопчаки (Л. Первомайський); Підійшов ближче — так, Мирон. Обшматаний, худий, і на жовтому обличчі самі великі очі в синяках (А. Головко); Христя глянула в вікно. — От і Чіпка йде... Грицько й собі глянув. — Та й обірваний та обшматований який, Господи! (Панас Мирний); Купи повсталих наймитів з панських маєтків разом з біднотою голодраною відривалися від Григорія Лободи.. і розходилися по селах (І. Ле); Потрапив (Гаврило) до міста. Там було багато цундравих бідаків (казка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голоребрий — голоре́брий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. голоребрий — -а, -е, розм. Нічим не покритий; обдертий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голоребрий — ГОЛОРЕ́БРИЙ, а, е, розм. Нічим не покритий; обдертий. Скаржно скрипить голоребре віття вишень та черешень, тривожно шарудить кукурудзиння, яким обкладено хату (М. Словник української мови у 20 томах
  4. голоребрий — ГОЛОРЕ́БРИЙ, а, е, розм. Нічим не покритий; обдертий. Метрів за десять від прямовисного горба світить своїми голоребрими дерев’яними стінами невеличка самотня хатина. Вона — без покрівлі, без стелі, без вікон та дверей (Літ. Укр., 11.IX 1962, 1). Словник української мови в 11 томах