голощок

О́ЖЕЛЕДЬ (тонкий шар льоду на поверхні землі, деревах і т. ін.), ОЖЕЛЕ́ДИЦЯ, ОЖЕЛЕ́ДА діал., ГОЛОЩІ́К (ГОЛОЩО́К) діал. Морози скували землю, стояла ожеледь (П. Панч); Надворі ожеледиця і вітер злий (В. Сосюра); Кілька років назад була в нас здоровенна ожеледа. Ліси, садки поламались, погнулись (М. Коцюбинський); А славно обмерзли голощоком окопи (М. Старицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голощок — голощо́к іменник чоловічого роду ожеледь діал. Орфографічний словник української мови
  2. голощок — ГОЛОЩО́К див. голощі́к. Словник української мови у 20 томах
  3. голощок — див. череп Словник синонімів Вусика
  4. голощок — ГОЛОЩО́К див. голощі́к. Словник української мови в 11 томах
  5. голощок — Голощік, голощок, -щоку м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. голощоком узяти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Волынск. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. Словник української мови Грінченка