голуб'ятник
ГОЛУБІВНИ́К (той, хто розводить голубів), ГОЛУБА́Р, ГОЛУБ'Я́ТНИК рідше. Багато відомостей про повадки й життя птахів передали Петрові Федоровичу батько й дід, теж пристрасні голубівники (з газети); Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Ю. Смолич); Голуб'ятники оглядали голубеня, вихали по руці, щоб воно показало корпус (М. Кропивницький).
ГОЛУБНИ́К (приміщення для голубів), ГОЛУБ'Я́ТНИК розм., ГОЛУБ'Я́ТНЯ розм. Голуби летять у сховок, І в тіснім голубнику Ряд округлих їх головок — Як намисто у разку (М. Рильський); Господар.. стояв на щаблях пофарбованої в зелене драбинки, чистив голуб'ятник (Ю. Мушкетик); Він дуже любив Легкокрилих, веселих Прудких голубів. В голуб'ятні у нього Яких не було — Сизі, білі, брунатні — Крило у крило (В. Бичко).
Значення в інших словниках
- голуб'ятник — голуб'я́тник 1 іменник чоловічого роду, істота голубовод голуб'я́тник 2 іменник чоловічого роду, істота хижий птах голуб'я́тник 3 іменник чоловічого роду голубник, приміщення для голубів Орфографічний словник української мови
- голуб'ятник — -а, ч. 1》 Те саме, що голубовод. 2》 Ловчий хижий птах (яструб, сокіл і т. ін.), якого випускають на голубів. 3》 розм. Те саме, що голубник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голуб'ятник — ГОЛУБ'Я́ТНИК, а, ч. 1. Те саме, що голубівни́к. – Щирий голуб'ятник, замiчайте, чужого голуба де хоч пiзнає (В. Винниченко); Чубарик не раз чув, як хвалилися старі голуб'ятники, що їхні голуби іноді залишаються на ночівлю в небі... (Л. Словник української мови у 20 томах
- голуб'ятник — Голуб'ятник, -ка м. 1) Постройка для голубей, голубятникъ. 2) Родъ коршуна. Словник української мови Грінченка