гончар

ГОНЧА́Р (майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини), СКУДЕ́ЛЬНИК заст. По мосту повільно сунули плетені з лози величезні кучі, повні горшків: то їхали в Зіньків на базар опішнянські гончарі (Григорій Тютюнник); Хіба мало було діла в скудельників? ..Вони робили з глини горнці, корчаги, тикви (С. Скляренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гончар — -я, ч. Майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гончар — ГОНЧА́Р, а́, ч. Майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини. [Тетяна:] Всі люди на однім базарі купують миски і в одних гончарів, то і миски однакові (І. Котляревський); Щоправда, гончар випалив і новий товар – біленькі ізолятори для стовпів (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. Гончар — Гонча́р прізвище Орфографічний словник української мови
  4. гончар — ГОНЧА́Р, я́, ч. Майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини. [Тетяна:] Всі люди на однім базарі купують миски і в одних гончарів, то і миски однакові (Котл., II, 1953, 68); Щоправда, гончар випалив і новий товар — біленькі ізолятори для стовпів (Ю. Янов., І, 1958, 575). Словник української мови в 11 томах