гордяк
ГОРДІ́Й розм. (гордовита людина), ГОРДІВНИ́К розм., ГОРДУ́Н розм., ГОРДЯ́К розм., ПА́ВА зневажл., ГОРДИ́НЯ заст. — Цей Крашівка мені не до вподоби, гордій якийсь (Марко Вовчок); Всі (однокласники) помітно підростали (за літо), хто ставав серйознішим, .. хто приступнішим, хто гордівником (Ю. Збанацький); Козак не гордун, що обірве, то й у кавдун (черево) (прислів'я); Він.. тої ж неділі оголосив громаді на проповіді, що гордяки будуть присмирені (І. Франко); — Мої листи, діду, троє пар очей не вчитають, — відказав Кривоніс, байдуже пихкаючи люлькою. — Яка пава! — сказав жовнір, наприндившись.. — Покажи паспорт (П. Панч); Голова вдався собі разом тупиця й гординя. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гордяк — гордя́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- гордяк — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що гордій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гордяк — ГОРДЯ́К, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що горді́й. Він .. тої ж неділі оголосив громаді на проповіді, що нині гордяки будуть присмирені (І. Франко); Гордяком, зрештою, був і мій батько, отож нічого не здобув у світі, крім убогої посередності (Валерій Шевчук). Словник української мови у 20 томах
- гордяк — див. пихатий Словник синонімів Вусика
- гордяк — ГОРДЯ́К, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що горді́й. Не чекаючи процесу.., він.. тої ж неділі оголосив громаді на проповіді, що нині гордяки будуть присмирені (Фр., VIII, 1952, 76). Словник української мови в 11 томах