1. Словник синонімів української мови

горлопан

КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм., ВЕРЕЩА́КА розм. (той, хто багато верещить). Над майданом, заглушаючи Антонових крикунів, уже розносилось жіноче лементування (О. Гончар); Троянець Теленор одважний.. Горлань, верлань, кулачник страшний! (І. Котляревський); Чи то можна заснути за тією зіпакою (Панас Мирний); — Цить, бісові діти! — гримнув він на весь голос... — Забули статут, чортові горлаї?! (З. Тулуб); Сотник і стрільці метнулися до горлопанів, які верхи їхали попереду довгого обозу (Н. Рибак); — Не треба Гречки! — загукали статечні господарі. — Нема згоди! — Баламута він! Горлодер! Проп'є! (Ю. Смолич); — Ану тихо! — не стерпів батько. — Тихо, кажу вам! Горлачі! Чого розкричались? (Л. Юхвід); Оцей мені гарикало остогид! (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горлопан — горлопа́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. горлопан — див. ГОРЛАНЬ. Словник синонімів Караванського
  3. горлопан — -а, ч., розм. Те саме, що горлань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. горлопан — ГОРЛОПА́Н, а, ч., зневажл. Те саме, що горла́нь. Євпаторійським пляжем чимчикує веселий десятилітній горлопан й репетує і Криму, і Туреччині: – Пахлава! Найдоступніша на півострові! (із журн.); // Чоловік, схильний до демагогічних виступів, гасел. Словник української мови у 20 томах
  5. горлопан — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  6. горлопан — ГОРЛОПА́Н, а, ч., розм. Те саме, що горла́нь. Щорс підходить ззаду до одного горлопана і витягає у нього з мішка жіночий ридикюль (Довж., І, 1958, 206). Словник української мови в 11 томах