гравюра

ГРАВЮ́РА (вирізьблений або витравлений на дошці, лінолеумі, пластинці малюнок; відбиток такого малюнка); КСИЛОГРА́ФІЯ, ДЕРЕВОРИ́Т, ДЕРЕВОРІ́З (на дошці); ОФО́РТ (на міді або цинку); ЛІТОГРА́ФІЯ (на вапняку, доломіті); ЕСТА́МП (відбиток, одержаний різними техніками гравірування). Художник збирався завтра ж копіювати одну з облюбованих в Ермітажі гравюр Рембрандта (О. Ільченко); Що Беринда був гравер, свідчать сім ксилографій, надрукованих у лаврі 1627 та 1629 років, де в полі гравюр стоять його ініціали або монограма та друкарський знак (з журналу); Над стелажами висіло кілька дереворитів на тему татринської природи (Ірина Вільде); У дереворізі "Селянка з Покуття".. передана туга за рідними Карпатами, за батьківською домівкою (з журналу); Ми знаємо ряд малюнків і офортів Шевченка, де.. відтворені окремі епізоди з історії Хмельницького і Хмельниччини (М. Рильський); Капітан.. з байдужим видом придивлявся якійсь літографії, що прикрашала голу стіну зали (І. Франко); Передня стіна була завішана естампами старовинної різьбарської роботи (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

гравюра — гравю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
гравюра — -и, ж. 1》 Вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці 2》 Вирізьблений або витравлений на спеціально підготовленій дошці або пластинці малюнок, а також відбиток такого малюнка на папері. Великий тлумачний словник сучасної мови
гравюра — Рита, ритва, дереворит, камнерит Словник чужослів Павло Штепа
гравюра — ГРАВЮ́РА, и, ж. 1. Вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці. Словник української мови у 20 томах
гравюра — гравю́ра (франц. gravure, від graver – вирізати, висікати) 1. Вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, виконаного гравіруванням на дошці (друкарській формі). 2. Друкований відбиток на папері з пластини (дошки), на якій вирізьблено малюнок. Словник іншомовних слів Мельничука
гравюра — Вид графіки, отримання зображення шляхом тиражування з друкарської форми; за способом обробки негатива розрізняють високий, плоский і глибокий друк з огляду на матеріал (мідьорит, дереворит, лінорит і т.д.). Універсальний словник-енциклопедія
гравюра — ГРАВЮ́РА, и, ж. 1. Вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці. Словник української мови в 11 томах