1. Словник синонімів української мови

грижа

I. ГРИ́ЖА (хвороба; випнутий внаслідок неї внутрішній орган або його частина), ГИЛА́ розм., КИЛА́ розм. — Ти собі як хоч,.. а я в політику не мішаюсь; у мене грижа (О. Гончар); Ти у нас людина військова, на фронті був. А мені куди там? У мене — гила (І. Микитенко); Нажити килу.

МУ́КА (стан, зумовлений фізичними болями, душевними переживаннями тощо), МУ́КИ, СТРАЖДА́ННЯ, ТОРТУ́РИ (ТОРТУ́РА рідше), МОРДУВА́ННЯ, БОЛІ́ННЯ, КАРА́ННЯ, КАТУВА́ННЯ, МИТА́РСТВО книжн., ГРИЗО́ТА розм., ГРИ́ЖА діал. (важкі переживання). Але те, що розважало відчайдушного хлопця, для дівчат було мукою, катуванням (О. Гончар); Що величніш: за країну Люті муки, смерть, тюрма; А чи промінь на хвилину За прихильність до ярма? (П. Грабовський); Нестерпно боляче було Данькові дивитись на неї. Очі — повні страждання. Губи обкусані, в запеченій крові... (О. Гончар); (В'язень-лицар:) Знов голос той чи знов та сонна мрія? Моя потіха і мої тортури! (Леся Українка); То вже не їзда, а одне мордування, таку поклажу везти дівчині (В. Кучер); Прости мені усі боління, Що я в житті тобі завдав (Т. Масенко); Чи ще митарство? чи вже буде? (Т. Шевченко); Григорій Стратонович пізно повернувся додому: хотів, щоб дружина не помітила його гризоти (М. Стельмах); Мій труд і слово для людей робучих.. Чим більше бачу їх в грижі гнітючій, тим більш люблю (Уляна Кравченко). — Пор. 1. му́читися, 2. му́читися.

ТУРБО́ТА (неспокійні думки про забезпечення, здійснення чогось, про задоволення якихось потреб тощо), КЛО́ПІТ, ТУРБАНИ́НА підсил. розм., КЛОПІТНЯ́ підсил. розм., КЛОПОТНЕ́ЧА підсил. розм., ТУРБА́ заст., ТУРБА́ЦІЯ заст., ФАТИ́ГА діал., ГРИ́ЖА діал. Та ось підросли діти, і не раз тяжкі турботи обсідали вперту голову чоловіка (М. Стельмах); Вибіг Денис із школи з повною головою клопоту (О. Копиленко); Село було Турбаї, тої турбації, турботи й турбанини повне жило, от і були ті люди турбаї справжні (Ю. Яновський); Могучим серцем потухав, Від себе їжу відпихав, Не ради того, щоб вона Була сира чи нетривка; Про те не мали ми турби, Стрільцями бувши, ні журби (переклад П. Грабовського); Грижа погнала його до шинку, до якого унадився ходити щовечора (І. Франко). — Пор. неспо́кій.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грижа — Грижа́: Гри́жа: Гризь, грижа: — гризота, журба [4;IV,XII] — гризота, журба, турбота [8;12;X] — гризота, турбота, журба [1;13] — гризота [VII] — журба, гризота [9;VI] — журба, гризота, турбота [48;XI] — журба, жаль [16] — журба, клопіт [5;7] — журба... Словник з творів Івана Франка
  2. грижа — гри́жа 1 іменник жіночого роду хвороба гри́жа 2 іменник жіночого роду журба діал. Орфографічний словник української мови
  3. грижа — Гри́жа. Мука, докори сумління. [Докія] добре бачила, що її будучий зять не був ані гарний, ані видний хлопець, і що Парасинка влягла її майжерозпучливим мольбам, що виходила за нього. Хвилями відзивалося у ній щось, немов грижа совісті (Коб. Українська літературна мова на Буковині
  4. грижа — I -і, ж. Хвороба, за якої випинається який-небудь внутрішній орган або його частина через природний чи штучний отвір; випнутий так орган або його частина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. грижа — 1. (мед.) гила, кула 2. це журба Словник чужослів Павло Штепа
  6. грижа — гри́жа → гризота 1: В часі краху в “Заведенію” він повісився з грижі в канцелярії “Народного Дому” (Нагірний) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. грижа — (-і) ж. крим. Півсклянки самогону. СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 248. Словник жарґонної лексики української мови
  8. грижа — див. сум Словник синонімів Вусика
  9. грижа — ГРИ́ЖА¹, і ж. Хвороба, при якій випинається який-небудь внутрішній орган або його частина через природний чи штучний отвір; випнутий так орган або його частина. Мозкові грижі локалізуються звичайно в ділянці тім’ячок (Хвор. дит. Словник української мови в 11 томах
  10. грижа — Грижа, -жі ж. Печаль, огорченіе, терзаніе. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Гол. І. 230. Ой має він на сердечку та й велику грижу. ЕЗ. V. 25. Словник української мови Грінченка