грозовий
БУ́РЯНИЙ (пов'язаний з бурею: який буває під час бурі, супроводжує її, характеризується частими бурями), БУРЕ́МНИЙ, БУ́РНИЙ рідше, БУРХЛИ́ВИЙ підсил., ЧВА́РНИЙ діал.; ШТОРМОВИ́Й (пов'язаний зі штормом); УРАГА́ННИЙ (пов'язаний з ураганом). Знявся раптовий буряний вітер (А. Шиян); Чимало я там жив і чув дніпрові хвилі, Дубів буремний шум, дівчат заспівки милі (А. Малишко); Але юрбу, тиху на вигляд, підмивало хвилями, як берег Ташані в бурхливу ніч (Григорій Тютюнник); Порив вітру з шумом відчинив двері навстіж, і з ніг до голови їх обдало, забиваючи подих, штормовою сніговою хвилею (А. Головко); Кілька днів лютував шторм ураганної сили і такого оце накоїв (О. Гончар). — Пор. 1. бурхли́вий, грозови́й.
ГРОЗОВИ́Й (із грозою), ГРОЗЯНИ́Й поет., ЧВА́РНИЙ діал.; ТУЧНИ́Й рідше (про дощ). Враз блискавка розтинає чорний грозовий небосхил (Ю. Смолич); Вставало грозяне світання. Гарячі блискавки.. звивались зміями.. (П. Дорошко); — Згадаймо чорну чварну ніч, коли чумацький шлях крутивсь і плів петлю (Л. Дмитерко); Дощ тучний давно вже перестав, з обложних хмар сіяло, мов крізь сито (Панас Мирний). — Пор. 1. бу́ряний.
Значення в інших словниках
- грозовий — грозови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- грозовий — -а, -е. Прикм. до гроза 1), 2). || Який супроводжується грозою (у 1 знач.). || З грозою; багатий на грози (у 1 знач.). Грозове літо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грозовий — Громовичний Словник чужослів Павло Штепа
- грозовий — (чо́рні) хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- грозовий — ГРОЗОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до гроза́ 1, 2. Над Солом’янкою пливли грозові хмари з бузковими відсвітами (Сенч., На Бат. горі, 1960, 29); З нею [партією] сміло ішли ми в походи В незабутні грозові роки (Ющ., Люди.. Словник української мови в 11 томах